МЕТОД ВАЛОВА — метод ґрунтується на екстракції підлуженою водою для виділення барбітуратів із крові (1946). Відомо декілька модифікацій цього методу, найбільш прийнятною є модифікація, запропонована М.Д. Швайковою та співавторами. Згідно з даною модифікацією на першому етапі 100 г подрібненого біологічного об’єкта заливають 180 мл води, підлуженої 10% розчином натрію гідроксиду до рН = 10. Настоюють 30 хв. Лужний витяг центрифугують. Центрифугат підкиснюють сульфатною кислотою до рН = 2. В одержаному розчині за допомогою натрію вольфрамату при нагріванні осаджують білки з подальшим центрифугуванням. На другому етапі барбітурати з центрифугату екстрагують діетиловим етером при рН = 2. Етерний шар відділяють і проводять реекстракцію водним розчином натрію гідроксиду. Лужний водний екстракт підкиснюють сульфатною кислотою до рН = 2, барбітурати ізолюють однаковим об’ємом діетилового етеру. Повторна екстракція дозволяє одержати чисті витяжки. Метод є ефективним, дає можливість виділити до 90% барбітуратів з достатнім очищенням витяжок. Недоліком методу є сорбція деяких барбітуратів білками.
Вергейчик Т.Х. Токсикологическая химия. — М., 2009; Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. — К., 1995.