ВАННИ (BALNEA) — рідинні лікарські форми, призначені для порівняно тривалого контакту з майже всім тілом (Balnea universale) або окремими анатомічними ділянками (для рук або ніг — Balnea locale). За цілями призначення В. бувають: гігієнічні (прості — для купання і миття); лікувальні (для надання терапевтичного ефекту) та профілактичні. Залежно від температури В. можуть бути: холодні (до 20 ˚С); прохолодні (20–33 ˚С); «індиферентної» температури (34–36 ˚С); теплі (37–39 ˚С); гарячі (40–42 ˚С). За складом В. можуть бути ароматичними, мінеральними, газовими, з певними лікарськими речовинами. Механізм дії В. складається із впливу температурного, механічного та хімічного подразників на шкіру. Сила температурного подразнення залежить від різниці між температурою води та шкіри, часу, місця накладення та площі дії, а також стану реактивності організму, його індивідуальних особливостей. Короткочасні холодні та прохолодні В. виявляють загальну тонізуючу дію, стимулюють функції нервової та серцево-судинної систем, підвищують обмін речовин. Теплі В. мають заспокійливу дію, сприяють нормалізації судинного тонусу, покращують сон. Гарячі В. — покращують обмін речовин, посилюють потовиділення. З метою посилення впливу температурного фактора можна використовувати В. з різною температурою води — контрастні або з поступовим підвищенням температури. Вплив механічного чинника В. визначається тиском рідини, яка покриває тіло хворого. При цьому найбільш чутливі до механічного фактора (крім рецепторів шкіри) — вени та лімфатичні судини. Для посилення механічного подразнення рецепторів шкіри використовують В. із розтиранням, перлинні; для послаблення — пінні В.; для надання особливої форми дії — вібраційні та вихреві.
БМЭ. — М., 1977; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств: Учеб. для вузов. — Х., 2006.