СОМАТОСТАТИН (грец. soma — тіло + statos — який стоїть) — гормон гіпоталамуса, який гальмує продукцію й вивільнення соматотропіну — гормону росту. С. є циклічним тетрадекапептидом, активна молекула якого має таку структуру:
Повний хімічний синтез С. здійснено в 1979 р.; його синтетичний аналог також має аналогічну біологічну активність, що свідчить про несуттєвість дисульфідного містка природного гормону. Крім гіпоталамуса, С. синтезується в різних відділах головного мозку, а також як прогормон у β-клітинах острівців Лангерганса підшлункової залози, клітинах шлунка, кишечнику, слинної та щитоподібної залоз, де виконує специфічні позагіпофізарні функції.
Фармакологічна група. Н01С В01 — препарати, що застосовуються при кровотечах ШКТ.
Фармакологічні ефекти. Гальмує вивільнення соматотропіну, інсуліну та глюкагону. Чинить кровоспинну дію при виразкових кровотечах ШКТ. С. впливає на α- і β-клітини підшлункової залози та аденогіпофізу, бере участь у регуляції діяльності ШКТ як нейротрансмітер і паракринний регулятор, який виявляє численні інгібіторні ефекти. Так, С. пригнічує секрецію інсуліну, глюкагону та панкреатичного поліпептиду, що призводить до швидкої гіпоглікемії, зниження кетозу і зменшення потреби в інсуліні при діабеті, гальмує секрецію гастрину, секретину, паратгормону, кальцитоніну, імуноглобулінів, реніну. С. пригнічує процес травлення, зокрема утворення соляної кислоти у шлунку, всмоктування глюкози і жирів у кишечнику. Введення його людині викликає седативний ефект. У клітинних механізмах багатьох біологічних ефектів цього гормону бере участь Са2+, тому існує припущення, що гальмівний ефект С. пов’язаний з його блокувальною дією на вхід Са2+ у чутливі до гормону клітини. Концентрація С. у плазмі крові підвищується при соматостатиномах — злоякісних пухлинах панкреатичних острівкових клітин на фоні помірного цукрового діабету, діареї, мальабсорбції й жовчнокам’яної хвороби.
Застосування. Виразкові кровотечі ШКТ, пухлини гастроентеропанкреатичної системи, акромегалія, профузносекреторна діарея, рефлекторна діарея, пов’язана зі СНІДом, діабетичний кетоацидоз (див. Гормональні препарати).
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия / Под ред. С.С. Дебова. — М., 1982; Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія. — Х., 2000; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000; Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В. и др. Клиническая биохимия. — М., 2002; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2004.