СОМАТОТРОПНИЙ ГОРМОН

СОМАТОТРОПНИЙ ГОРМОН (гормон росту, соматотропін, СТГ; грец. soma — тіло + tropos — поворот, напрямок) — білковий гормон аденогіпофіза, який містить 191 амінокислотний залишок; мол. м. близько 22 000. С.г. синтезується спеціальними ацидофільними соматотрофними клітинами. Він характеризується високою видовою специфічністю — у клітинах людини активним є тільки власний гормон росту або гормон людиноподібних приматів. С.г. необхідний для лінійного росту організму. Він стимулює диференціацію і ріст тканин, сприяє росту скелета, збільшенню маси внутрішніх органів і розмірів тіла. Найбільш чутливою до С.г. є хрящова тканина, особливо в епіфізарній ділянці трубчастих кісток, в якій С.г. активує процеси проліферації, синтез колагену і мукополісахаридів. Це зумовлює ріст кісток і всього скелета у довжину. Гормон росту має виражену анаболічну дію — підсилює синтез ДНК, РНК і білків у багатьох тканинах і забезпечує позитивний азотистий баланс. У дітей раннього віку анаболічна дія С.г. поєднується з мітогенною. На обмін вуглеводів С.г. діє протилежно до інсуліну: його введення викликає гіперглікемію, зумовлену посиленням глюконеогенезу в печінці та зниженням периферичної утилізації глюкози. С.г. викликає мобілізацію ліпідів у жировій тканині, підвищує вміст вільних карбонових кислот у крові та їх окиснення в печінці. С.г. сполучається з лактогенними рецепторами і має певні властивості пролактину. Виявлено, що С.г. багато своїх ефектів реалізує не сам, а через соматомедини — сполуки пептидної природи. Недостатній біосинтез С.г. у дітей раннього віку призводить до гіпофізарної карликовості (нанізму). Гіпофізарні карлики не мають ознак деформації скелета і не страждають розумовою відсталістю. При гіперсекреції С.г. у людини до періоду закінчення росту скелета розвивається гігантизм; якщо надмірна секреція гормону відбувається після закінчення росту кісток, то розвивається акромегалія — непропорційний ріст частин обличчя, що виступають (носа, підборіддя), збільшення розмірів кистей, стоп, черепа, а також збільшення внутрішніх органів.

Секреція С.г. знаходиться під контролем гіпоталамічних рилізинг-гормонів — соматоліберину та соматостатину. У медичній практиці використовують ЛП на основі С.г., напр. Нордитропін, Сайзен.

Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія. — Х., 2000; Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, В.О. Топачевського. — К., 1986.


Інші статті автора