СОРБІТ, Sorbitolum (Ph Eur), Sorbitol (BP, JP, USPNF), D-Glicitol (GAS № 50-7-4); син.: Neosorb, Sorbite, Liponic 70-NC, Meritol;
С6Н14О6 Мол. м. 182,17
С. — гексагідридний спирт, споріднений з маназою і має ізомерні властивості з манітом. Це порошок без запаху, білого кольору або майже без кольору, кристалічний або аморфний, гігроскопічний. Доведено, що 4 кристалічні та 1 аморфна форма С. мають несхожі фізичні властивості, такі як точка плавлення. У природних умовах С. зустрічається в достиглих ягодах. Уперше був виділений у 1872 р. У промислових умовах одержують методом гідрогенізації під високим тиском і певним каталізатором або електролітичним заміщенням глюкози і сиропу із зерна (ячменю). Існують інші способи одержання С. За зовнішнім виглядом — це гранули, пластівці або пелети, які мають придатні для пресування таблеток характеристики і приємний, охолоджувальний солодкий смак і 50–60% солодкості сахарози. С. має такі показники: рН 4,5–7,0 (для 10% водного розчину); стискання залежить від розміру частинок і виду С.; питома вага — 1,49 г/см3; щільність (bulk) — 0,448 г/см3, щільність справжня — 1,507 г/см3; характеристики плинності залежать від розміру частинок і виду С. Тонкоподрібнений С. має гірші властивості, ніж гранульований. Тпл: безводної форми — 110–112 ˚С, гама-поліморфної форми — 97,7 ˚С, метастабільної форми — 93 ˚С. С. — дуже гігроскопічний порошок (слід уникати прямого пресування таблеток). Розмір частинок залежить від виду С., напр., для тонкорозтертого порошку — зазвичай 87% <125 мкм; для гранульованих видів — 22% <125 мкм, 45% між 125–250 мкм і 33% між 250–590 мкм. С. практично нерозчинний у хлороформі та етері, розчинний у спирті 95% (1:25), 82% (1:8,3), 41% (1:2,4), 20% (1:1,2), 11% (1:1,14), воді (1:0,5). Осмолярність — 5,48%.
Використовують С. у фармацевтичній технології як зволожувач, пластифікатор, наповнювач для таблеток і капсул, коригент (солодка речовина); широко використовується в косметичних і харчових продуктах. С. застосовується як наповнювач у таблетованих ЛП, виготовлених методом вологої грануляції або прямим пресуванням. Особливо корисний у таблетках для жування завдяки його приємному, солодкому смаку та відчуттю свіжості. У капсулах та лікарських плівках використовують С. як пластифікатор. У рідких ЛП використовується як коригент (замість цукру), стабілізатор, вітамін; підвищує швидкість розчинення індометацину; у сиропах ефективний як речовина, що запобігає кристалізації навколо загвинчувальної кришечки на контейнері. В ін’єкційних і зовнішніх ЛП використовується як АФІ (осмотична проносна речовина). В аналітичних методах контролю може використовуватися як маркер для оцінки циркуляції крові в печінці. Найбільш часто С. використовується у таких концентраціях: як зволожувач — 3–15%; як наповнювач і зв’язувальна речовина — 25–90% та засіб для контролю вологи в таблетках — 3–10%, в ін’єкціях — 10–25%, в оральних розчинах — 20–35% і суспензіях — 70%, зубних пастах — 20–60%, емульсіях для зовнішнього застосування — 2–18%; як пластифікатор желатину і целюлози — 5–20%, замінник гліцерину і пропіленгліколю — 25–90%; для запобігання «прилипанню» кришечок у сиропах і еліксирах — 15–30%.
С. можна замінити сахарозою для приготування 70–90% сиропів. Є декілька речовин зі спорідненими до С. властивостями. Це розчин малтитолу, маніту, ксиліту та сорбіту. 70% розчин сорбіту є водним розчином гідрогенізованого, частково гідролізованого крохмалю. За зовнішнім виглядом це прозора, без кольору й запаху в’язка рідина, син.: рідкий С., Sorbo.
DuRoss J.W. Modification of the crystalline structure of sorbitol and yts effects on tableting characteristics // Pharm. Technol. — 1984. — № 8(9); Krogars K., Heinaemaeki J., Karjalainen M. et al. Development and cjaracterization of aqueous amylose-rich maize starch dispersion for film formation // Eur. J. Pharm. Biopharm. — 2003. — № 56(2); Sabatini G.R., Gulesich J.J. Formulation of a stable and palatable oral suspension of procaine penicillin G // J. Am Pharm. Assoc. (Pract. Pharm.). — 1956. — № 17.