ЛИПА

Липа (Tilia L.) — дерево з чорною, глибокотріщинуватою корою стовбура і гіллястою кроною родини липові (Tiliaceae).

Існує понад 10 видів на території держав СНД, але для заготівлі ЛРС знайшли два види:

  1. липа серцелиста — T. cordata Mill.;
  2. липа широколиста — T. platyphyllos Scop. (грецьк. тelia — липа і cordatus — серцеподібний; рlatyphyllos — широкий і phyllon — лист).

Липа серцелиста до 28 м завв., росте в Україні, європейській частині СНД і Західному Сибіру. Липа широколиста зростає в Карпатах. Листки черешкові, серцеподібні, з видовжено-загостреною верхівкою, темно-зелені, голі, пилчасті, у кутах жилок — жмутики волосків. Квітки жовто-білі, зібрані у напівзонтик; головна вісь зростається в нижній половині з середньою жилкою листоподібного прицвітника — летючки. Приквіткові листки видовжено — ланцетоподібної форми, з притупленою верхівкою, завд. близько 6 см, з цільним краєм, світло-зеленого кольору. Плід кулеподібний, сухий, однонасінний горішок.

Липа серцелиста — офіцинальна рослина. Як ЛРС використовують квітки (Flores Tiliae), зібрані разом із прицвітниками, відомими під назвою «липовий цвіт», коли більшість квіток розкривається, інші перебувають у стані бутонізації. Квітки містять флавоноїди (1%): акацетин-7-глюкозид (тіліанін), кемпферол, тілірозид, кверцетин, гербогастрин, рутинозид кверцетину, афцелін, кемпферитрин; тритерпеноїд тараксерол, вітамін С, фенолкарбонові кислоти, проантоціанідини (1,05%), ефірну олію 0,04%, фарнезол, вуглеводні, 2-феніл-етанол, монотерпеноїди. Слиз містить до 40% уронових кислот. Кора Л. серцелистої містить кумарини (фраксин, ескулін), дубильні речовини (елагову кислоту, галову кислоту, лейкоантоціани до 2%). Застосовують у формі настою, який має потогінну, обволікаючу, протизапальну, сечогінну дію, підвищує згортання крові. В гомеопатії використовують свіжі квітки при ревматизмі, алергічних висипаннях (кропивниці), алергічному риніті, розладах ШКТ. Зумовлює седативну дію подібно до кореневищ із коренями валеріани. У народній медицині в Європі використовують при застудних захворюваннях, кашлю, головному болю, ревматизмі, пневмонії, кору, ангіні, паротиті, кровотечі, безплідді, неврозі, сечокам’яній хворобі, уретриті, судомах, епілепсії, нефриті, бронхіальній астмі.

Товстуха Е.С. Золоті рецепти української народної медицини. — Л., 2010.


Інші статті автора