РОСЛИННІСТЬ — сукупність рослинних угруповань або окремої ділянки фітоценозів визначеної території або всієї Землі в цілому.
На відміну від флори, яка характеризується лише видовим складом і є об’єктом вивчення систематики та географії рослин, рослинність характеризується екологічними зв’язками, видовим складом, чисельністю особин, особливостями поєднання представників різних рослинних таксонів і є об’єктом вивчення ботанічної географії та фітоценології. Р. — важливий компонент біосфери, тісно пов’язаний з особливостями клімату, водного режиму, ґрунту, рельєфу та іншими компонентами природного середовища, разом з якими вона формує біогеоценози.
Кліматичні умови визначають основні загальні закономірності розподілу Р. і ці умови мають зональний характер, тобто розподіл типів Р. на земній поверхні підкоряється закону зональності. Зональність пов’язана з розподілом сонячної енергії, кількістю опадів, вологістю повітря, світла, температури, тиску тощо. Так, температура має неабияке значення в житті рослин. Прояви життєдіяльності (проростання насіння, розвиток проростка, фотосинтез та ін.) проходять лише у разі наявності певних температурних умов. Світло має величезне і різноманітне значення. На життєві процеси рослин істотно впливає інтенсивність, тривалість і якість світла. Повітря має особливе значення для фотосинтезу. Вітер, тобто рух повітря, впливає на траспірацію. Іноді вітер діє позитивно: за його допомогою, напр., переносяться на значні відстані плоди, насіння чи цілі рослини, що забезпечує розселення й розповсюдження видів. З розмаїтістю ґрунтів пов’язані склад і розподіл рослинності різних зон земної кулі. У XIX ст. вивчення Р. зводилося в основному до виявлення переважання в угрупованнях тієї чи іншої життєвої форми. З середини XX ст. не менше значення надається географічним зв’язкам та екологічним режимам рослинних угруповань: водному (гідрофітні, гігрофітні, мезофітні, ксерофітні та інші спільноти), тепловому (мікротермні, мегатермні та ін.), сольовому (галофітні, оксилофітні). Регіональні особливості Р. виявляються всередині геоботанічних областей і провінцій, фактори місцеві позначаються в межах невеликих за площею територій (напр. лісових масивів), де, виходячи з макро- і мікрорельєфу, мікроклімату та особливостей ґрунту, рослинність представлена різноманітними екологічними рядами асоціацій.
З урахуванням різноманітності Р., її структурних, екологічних та інших відмінностей виникають класифікації Р. Найбільші підрозділи — групи типів: північна позатропічна, тропічна, південна позатропічна. Важливе значення в класифікації Р. має підрозділ, який має назву «тип рослинності» (приклади типів: тайговий, тундровий, степовий та ін.). Типи поділяються на рослинні формації, формації — на рослинні асоціації. Іноді використовують проміжні ранги: групи формацій, класи формацій, групи асоціацій, класи асоціацій. Р. є динамічною системою. Внаслідок зміни природних умов ця система може істотним чином у дуже короткі терміни змінитися. Розрізняють Р. природну (не видозмінену людиною) і похідну Р. (тобто змінену — напр. унаслідок пожеж та господарської діяльності людини значна частина просторів, на яких росли тропічні ліси, зараз зайнята рослинністю савани). Р., яка збереглася в незмінному вигляді від більш давніх епох, називають реліктовою. Напр., у вологих тропічних лісах деякі формації існують у незмінному вигляді на одному й тому самому місці з міоцену. Оптимізація структури рослинності має значення не тільки для підвищення її продуктивності та збільшення чисельності більш корисних сировинних і технічних рослин, але й щодо впливу рослинності на середовище, яке вона здатна змінювати в потрібному напрямку. Р. як фактор, сприятливий для людини в санітарно-гігієнічному відношенні, поліпшує місцевий клімат, стримує ерозію ґрунту, регулює річковий стік, що зменшує паводок, заслуговує всесвітньої охорони. Перетворення Р. необхідне для ліквідації природних осередків захворювань, для знищення москітів, комарів та інших комах, що ускладнюють освоєння нових районів у різних поясах Землі (тайга, тропічний ліс та ін.). Естетичні та оздоровчі властивості Р. диктують турботу про неї при організації відпочинку і туризму.
Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка: Підручник / За ред. Л.М. Сірої. — Вінниця, 2007; Словник-довідник з ботаніки / П.М. Береговий, І.П. Білокінь,З.Г. Лавітська та ін. — К., 1965.