СУБЕРИН (лат. suber — кора коркового дерева) — жироподібна речовина, природний високомолекулярний поліефір зі складною структурою. С. інкрустує вторинні оболонки деяких рослинних клітин (matière incrustante, inrcrustirende Substanz (Пайен, 1839), викликаючи їх опробковіння (окорковіння) або суберинізацію. До складу коркової речовини, окрім С., входить суміш продуктів перетворень клітковини (див. Клітковина), церину, жирів, лігніну, дубильних, смолистих, воскоподібних, мінеральних, азотовмісних та інших сполук. Суберинізація оболонок властива, насамперед, клітинам корка чи пробки — покривної тканини багаторічних стебел і підземних органів рослин (див. Пробка), а також клітинам ендодерми кореня, сочевичок, шкірки насіння та плодів, листкових рубців листопадних рослин, травмованим клітинам бульб картоплі тощо. Інкрустуючи оболонку, С. як гідрофобна речовина гальмує надходження поживних речовин у клітину, внаслідок чого протопласт перетворюється на безформну темну масу. Речовини флавоноїдної природи, що знаходилися у протопласті, переходять до складу оболонок, надають пробці бурого забарвлення й доповнюють бактерицидні та фунгіцидні захисні властивості коркової тканини. Поступово порожнини клітин пробки заповнюються повітрям. С. знижує еластичність клітинної оболонки, робить пробку непроникною для води і газів, стійкою проти гниття та дії кислот. Завдяки низькій теплопровідності пробка служить захисним пристосуванням проти надмірного випаровування, зимового холоду і поранень.
Хімічний склад С. остаточно не встановлений. Достеменно виявлено аліфатичний і фенольний домени, різні жирні оксикислоти та їхні солі, дикарбонові кислоти з довгими ланцюжками компонентів. С. вилучається із пробки спиртовим розчином їдкого лугу при нагріванні. Внаслідок кислотного чи лужного гідролізу утворюється значна кількість (до 40%) жирних кислот, серед яких основною є двоосновна суберинова, або пробкова, кислота (асide suberique) COOH-(CH2)6 –COOH). Також наявні фелонова (C22H43O3), флойонова (C11H21O4), стеаринова, олеїнова та деякі інші. Високий вихід С. із пробкової тканини забезпечує гідроліз 3% розчином NaOH при температурі 80–90 °С протягом 60 хв після часткової гідролізації пробки. С. містить: С — 69,88%; Н — 5,63%; О — 24,49% і є аморфним порошком шоколадного кольору з температурою плавлення 130–145 °С, кислотним числом 88–89 мг NaOH/1 г, йодним числом 24 г/100 г, вологістю 8,9%.
Завдяки властивостям С. пробку широко використовують для закупорювання різних рідин, що містять гази (пиво, шампанське вино, мінеральні води). Навіть при високому тиску газів корок не пропускає їх.
Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, О.В. Топачевського. — К., 1986; Большой энциклопедический словарь Брокгауза Ф.А., Эфрона И.А. http:// www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/007/121/; А.с. № 382657 СССР. Способ выделения суберина / Т.И. Федорищев, В.Г. Калайков / 1973. БИ. — № 23.