СПЕРМАЦЕТ (грец. sperma — сім’я + ketos — велика морська тварина, кит); син.: Sperma Ceti, Cetaceum — кашалотовий жир, тверда пластична маса кристалічної будови, білого кольору, з перламутровим блиском, жирна на дотик, без запаху або із слабким ароматним запахом; при нанесенні на папір не залишає на ньому жирної плями, на повітрі з часом прогіркає й жовтіє. Одержують із порожнини кашалота, розміщеної над черепом і вздовж спинного хребта. Складається головним чином з етерів пальмітинової й стеаринової кислот з цетиловим спиртом (–С15Н31–СО–О–С16Н33).
С. має такі фізико-хімічні показники: густина — 0,938–0,994 г/см3, Тпл — 45–54 °С; кислотне число ≤10. Легко стоплюється з жирами, восками, вазеліном. Розчинний у хлороформі, етері киплячому 95% спирті; нерозчинний у воді, холодному спирті.
У фармацевтичній технології використовується як ущільнювач для дуже м’яких мазевих основ. Має слабкі емульгувальні властивості, утворює грубі емульсії в/о (кольдкреми). При необхідності перетворення С. на порошок його попередньо зволожують 95% спиртом і розтирають. С. знаходить застосування в супозиторних основах, а також як ковзна речовина у виробництві таблеток. Входить до складу спермацетової мазі, яку отримують шляхом стоплення компонентів (білого воску — 1 ч, спермацету — 2 ч, персикової олії — 7 ч). Використовується для покращання властивостей мазей і косметичних кремів (покращується зовнішній вигляд та вивільнення й всмоктування АФІ через шкіру).
Жогло Ф., Возняк В., Попович В. та ін. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. — Львів, 1996; Сарафанова Л.А. Пищевые добавки: Энциклопедия. — СПб., 2004.