ФРИГОПРОТЕКТОРИ (лат. frigere — охолоджуватися, остигати + protector — захисник) — збірна група лікарських препаратів із різними механізмами дії, які призначають для профілактики та лікування холодових травм у вигляді відморожень та загального охолодження. Ушкодження організму низькими температурами становить загрозу для життя, що визначає важливість його своєчасному запобіганню, діагностики та лікування. Негативний вплив низьких температур виявляється ушкодженням шкіри та інших тканин, пригніченням ЦНС, кровообігу, дихання, зниженням загальної резистентності організму. Єдиної класифікації Ф. сьогодні не існує. Фригопротекторні властивості притаманні препаратам, що належать до різних фармакологічних груп: НПЗП, препарати, що покращують гемореологічні властивості, кардіоваскулярні препарати, актопротектори, антиоксиданти тощо. Дія базисного Ф. насамперед має бути спрямована на корекцію енергетичного та пластичного обміну, захист клітинної мембрани від вільнорадикального окиснення, покращання системного та локального кровообігу, в т.ч. мікроциркуляцію, стимуляцію ЦНС, оптимізацію нейроендокринної регуляції, зменшення запальної реакції, поліпшення процесів регенерації, підвищення неспецифічної резистентності організму. У клініці та/чи в експерименті встановлено фригопротекторні властивості бемітилу (актопротектор), пірацетаму, кортексину (ноотропи та церебропротектори), кофеїну, сиднокарбу (психостимулятори з різними механізмами дії), теофіліну (блокатор аденозинових рецепторів, інгібітор фосфодіестерази з політропними властивостями, зокрема кардіостимулювальними та антиагрегантними); аскорбінової кислоти, токоферолу (вітаміни), ацетилсаліцилової та мефенамової кислот, мелоксикаму (НПЗП), гепатопротекторів; антиоксидантів, антигіпоксантів, дезінтоксикаційних препаратів; гемодеривату із телячої крові депротеїнізованого (стимулятор тканинного метаболізму); глюкозаміну гідрохлориду (аміноцукор із політропною органопротекторною дією); препаратів кверцетину — корвітину, ліпофлавону, фосфатидилхоліну — ліпіну, низки препаратів лікарських рослин (материнки, ромашки, солодки, звіробою, шипшини та ін.).
Бондарєв Є.В., Штриголь С.Ю. Вплив глюкозаміну гідрохлориду на стан центральної нервової системи та фізичну витривалість мишей після гострого загального охолодження // Укр. біофарм. журн. — 2010. — №5 (10); Бондарєв Є.В., Штриголь С.Ю. Статеві відмінності чутливості мишей до гострого охолодження // Фармаком. — 2011. — № 1–2; Домар Н.А., Штриголь С.Ю. Експериментальне обґрунтування використання ліпосомального препарату ліпіну як фригопротектора // Укр. журн. клін. та лаб. медицини. — 2010. — № 3; Назаренко Н.А. Эффективность нестероидных противовоспалительных средств для профилактики и лечения холодовой травмы. — Архангельск, 2001; Новиков В.С., Шустов Е.Б., Гончарук В.В. Фармакологическая коррекция гипертермии и гипотермии // Цэмпинформ. — 2001. — № 4 (46); Шустов Е.Б., Зайцев А.Г. Фармакологическая коррекция непереносимости человеком низких температур // Морской мед. журн. — 1996. — № 6.