ФРАНШИЗА (англ. franchise — привілеї, пільга, особливе право) як формат партнерства має право на створення фірми, методів ведення бізнесу, торгівлі продукцією, виконання робіт і надання послуг однією стороною (франчайзер) іншій стороні (франчайзі) під торговою назвою (комерційним позначенням) великої фірми на визначених умовах та за певну винагороду, напр. у формі роялті як періодичних виплат. Франшизна система є організаційною структурою у сфері бізнесу, яка складається з компанії франчайзера, що очолює структуру, та сукупності діючих за її ліцензією та під її контролем франчайзі, які утворюють франшизну сітку. Франчайзер — це велика фірма (корпорація), зареєстрована в Україні чи за її межами як суб’єкт підприємницької діяльності, є власником виняткових прав на об’єкти інтелектуальної власності (технології, ноу-хау); має широковідому торгову марку та імідж на споживчому ринку; надає на певний строк і на певних умовах ліцензію (Ф.) юридичним особам, індивідуальним підприємцям або їх групам на використання її торгової марки в комерційній діяльності. Згідно з угодою франчайзингу використання об’єкту угоди є платним і оформляється згідно з вимогами законодавства про охорону інтелектуальної власності. Виділяють і Ф. страхову, під якою розуміють частину збитку, що підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку. Ф. страхова буває умовною (сума, в межах якої перестрахувальник звільняється від обов’язку виплати страхового відшкодування за оригінальним договором за умови, якщо розмір збитку не перевищує цю суму) та безумовною (частина збитку, що не відшкодовується перестрахувальником при виплаті страхового відшкодування за оригінальним договором).
Варналій З.С. Франчайзинг як ефективна форма інтеграційних зв’язків суб’єктів малого бізнесу та корпорацій // Актуальні проблеми економіки. — 2002. — № 3; Виноградська А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. — К., 2004.