ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ (лат. — Thlaspi arvense L., рос. — ярутка полевая) відносять до родини капустяних (Brassicaceae). Однорічна трав’яниста рослина 18–80 см завв. Стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене. Листки чергові: стеблові — сидячі, видовжено-ланцетні, зубчасті, біля основи стрілоподібні; нижні — у прикореневій розетці, довгасто-овальні або оберненояйцеподібні, зубчасті, звужені біля основи в черешок, рано відмирають, середні та верхні листки — овальні, зубчасті, сидячі, стеблоохоплюючі. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, мають 4 чашолистки та 4 пелюстки білого кольору, 3–4 мм завд. Містять 6 тичинок, 2 з яких коротші за інші; суцвіття — китиця. Коренева система складається зі стержневого кореня. Плоди — великі, округлі, крилаті стручечки, яскраво-зеленого кольору, які потім набувають жовтого або зеленувато-помаранчевого, сплюснуті з боків із глибокою виїмкою на верхівці, розміром 8–12 мм, можуть містити до 16 насінин. Насінини стислі, дрібні, овальні, кожен бік має декілька концентричних реберець, які нагадують відбитки пальців, 1,2–2,3 мм завд. та 1–1,5 мм завш., від червонувато-коричневого до чорного кольору. Одна рослина має близько 7000 насінин. Цвіте з травня по липень, а насіння дозріває з липня по вересень.
Росте по всій території України як бур’ян на полях і пасовищах, вздовж доріг і біля житла, на лісових галявинах. Рослина неофіцинальна. З лікувальною метою використовують траву і плоди. Заготовляють траву під час цвітіння. Зберігають у щільно закритій тарі.
В усіх частинах Т.п. містяться флавоноїди (глікозиди кверцетину і кемпферолу, флавони: лютеолін, апігенін, C-глікозид: ізовітексин); гірчична олія, до складу якої входить алілізотіоціанат; тіоглікозиди синігрин, глюкокапарин. Вміст аскорбінової кислоти становить у плодах — 442 мг%, у насінні — 477 мг%, у листі — 411 мг%, у коренях — 317 мг%, у стеблах — 175 мг%. Насіння містить гірчичну олію (до 1,94%), тіоглікозиди групи синігрину (0,46–1,4%), глюкокапарин, стероїдні сполуки, ферменти (мірозинат, мірозин), тіамін, тирозин, мікроелементи, лецитин, 20–34% жирної олії, у складі якої — ерукова (28,6–29,3%), лінолева (18,76%), тетракозенова (11,8–12,9%), ліноленова (11,1–11,2%), ейкозанова (7,6–8,5%), олеїнова (8,0–8,1%), арахідонова (4–4,5%), ейкозадієнова (3,9–4%), пальмітинова (1,5–1,9%), пальмітолеїнова (0,8–1,1%), стеаринова (0,1–0,2%), ерукова (до 33%), лінолева (до 23%) та ейкогенова (до 7%) кислоти; α- (71,4 мг%) та γ- (12,6 мг%) токоферол, у слідовій кількості β- (0,6 мг%) та δ- (0,5 мг%) токофероли. У жирній олії виявлено фітостероли: ситостерол (3,9 мг/г), кампестерол (3,0 мг/г), брасикастерол (0,76 мг/г), холестерол (0,27 мг/г), авенастерол (0,44 мг/г), стигмастерол (0,21 мг/г). Листя містить вуглеводи, клітковину (25%), протеїни (≈20%), тіамін (0,5 мг%), азотовмісні сполуки, мікроелементи, сапоніни.
Траву Т.п. використовують у нар. медицині. Вона має кровоспинну, спазмолітичну, сечогінну, потогінну, відхаркувальну, в’яжучу, антимікробну, протизапальну, ранозагоювальну дію. Насіння чинить тонізуючу, стимулюючу ЦНС, загальнозміцнювальну дію. Настій трави застосовують для лікування пропасниці, запальних процесів яєчників, стенокардії, жовтяниці, віспи, скарлатини; знижує кислотність шлункового соку, стимулює статеву функцію у чоловіків, прискорює та активізує менструальний цикл, має абортивну дію. Зовнішньо настій трави або свіже подрібнене листя застосовують для лікування ран, виразок. Молоді розеткові листки Т.п. використовують для приготування вітамінних салатів. Насіння рекомендують при гіпертонії, атеросклерозі, міокардиті, запорі, цукровому діабеті, для стимуляції статевої функції у чоловіків.
Для тварин рослина отруйна, тому вони їдять її тільки до цвітіння. Якщо зелену масу згодовувати дійним коровам, молочні продукти матимуть запах часнику.
Т.п. може гіперкумулювати важкі метали, завдяки чому цю рослину застосовують у деяких країнах для очищення ґрунтів, забруднених важкими металами.
Гур’янов Б.М., Олійник С.А. Лікувально-харчові властивості талабану польового (ярутки польової) // Фітотерапія в Україні. — 2000. — № 1; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. 1 — Семейства Lycopodiaceae-Ephedraceae, Ч. 2 — Дополнения к 1–7 т. — СПб., 1996; Moser B.R., Shah S.N., Winkler-Moser J.K. et al. Composition and physical properties of cress (Lepidium sativum L.) and field pennycress (Thlaspi arvense L.) oils // Ind. Crops Products. — 2009. — Vol. 30.