СПОЖИВАЧ

СПОЖИВАЧ — будь-яка група суб’єктів, яка використовує суспільний продукт у процесі задоволення потреб як індивідуальних, так і колективних, а також суспільних. Процес споживання органічно пов’язаний із виробництвом, розподілом та обміном і є заключною стадією суспільного виробництва. Виробництво здійснюється для споживання, визначає його рівень і структуру. У свою чергу, споживання активно впливає на виробництво, стимулюючи його розвиток.

Як С. товарів і послуг (матеріальних і нематеріальних благ) виступають населення, підприємства, об’єднання, організації, держава через свої інститути. Як правило, населення споживає кінцеві товари та послуги, не призначені для подальшої участі в процесі виробництва; підприємства споживають товари і послуги виробничого призначення, необхідні для подальшого здійснення виробничих процесів. Держава також є найбільшим С. продукції різноманітного призначення — від танків до підручників і послуг (охорона здоров’я, об’єднання тощо). Товари і послуги, споживані державою, становлять державне замовлення, обсяги якого можуть чинити істотний вплив на кон’юнктуру окремих ринків. Формуючи держзамовлення, держава фактично створює штучний попит, чим викликає підвищення цін і створює сприятливі умови для окремих товаровиробників.

Споживання населення залежить насамперед від розміру прибутків і рівня розвитку суспільного виробництва. Рівень споживання зазвичай фіксується спеціальним поняттям «споживчий кошик», який містить певний набір благ і послуг. Виділяють мінімальний та раціональний рівень споживання. Під першим розуміють такий споживчий набір, зменшення якого ставить С. за рівень забезпечення нормальних умов його існування. Мінімальний рівень споживання не можна плутати з фізіологічним мінімумом споживання, нижче якого людина не може існувати фізично. Раціональний рівень споживання відбиває кількість і структуру споживання, найбільш сприятливу для індивіда (див. також Пацієнт).

Бункина М.К., Семенов А.М., Семенов В.А. Макроэкономика. — М., 2000; Камаев В.Д. Учебник по основам экономической теории (экономика). — М., 1994; Советский энциклопедический словарь / Под ред. А.М. Прохорова. — М., 1981.