АСПАРТАТАМІНОТРАНСФЕРАЗА (АсАТ) — один із ферментів, які каталізують оборотне перенесення аміногрупи амінокислоти на α-кетокислоту. Ця реакція важлива для процесу утворення енергії в циклі Кребса. АсАТ знаходиться в цитоплазмі й мітохондріях багатьох клітин, головним чином печінки, серця, скелетних м’язів, нирок, підшлункової залози та в еритроцитах. Активність цього ферменту в сироватці крові пропорційна ступеню ушкодження тканини.
Мета дослідження. Виявити гострий гепатит і віддиференціювати його від інших захворювань. Оцінити стан пацієнта і прогноз при захворюваннях серця та печінки. Діагностувати інфаркт міокарда (з урахуванням активності креатинкінази і лактатдегідрогенази).
Референтні значення. У нормі активність АсАТ у чоловіків коливається в межах 8–46 ОД/л (СІ: 0,14–0,78 мккат/л), у жінок — 7–34 ОД/л (СІ: 0,12–0,58 мккат/л). Нормальне значення активності АсАТ у дітей дещо вище.
Відхилення від норми. Активність АсАТ при патології зазвичай коливається, значно підвищуючись на самому початку захворювання й досягаючи максимуму в період найбільшої гостроти патологічного процесу. Залежно від часу виконання аналізу після початку захворювання активність АсАТ може підвищуватися, що свідчить про наростання його тяжкості чи спадання, відображаючи початок відновних процесів. Максимальне підвищення активності АсАТ (у >20 разів) свідчить про можливу наявність вірусного гепатиту, тяжкої травми скелетних м’язів, травматичного хірургічного втручання, вираженого ушкодження печінки, отруєння лікарськими засобами, тяжких змін у застійній печінці. Підвищення активності в 10–20 разів спостерігається при інфаркті міокарда, тяжкому інфекційному мононуклеозі, алкогольному цирозі печінки, а також у продромальній стадії тих захворювань, для яких характерне максимальне підвищення активності АсАТ. Помірне підвищення (у 5–10 разів) характерне для дерматоміозиту, міопатії Дюшена, хронічного гепатиту. Незначне підвищення активності АсАТ іноді спостерігається при вищенаведених захворюваннях і станах, а також при гемолітичній анемії, раку печінки з метастазами, гострому панкреатиті, емболії легеневої артерії, білій гарячці, жировій дистрофії печінки.
Фактори, що впливають на результат дослідження. Гемоліз, зумовлений необережним поводженням із пробою крові; взяття крові для дослідження без урахування природної динаміки aктівнocті АсАТ при певному захворюванні; застосування хлорпропамідів, опіоїдів, метилдопи, еритроміцину, сульфаніламідів, піридоксину, протитуберкульозних препаратів, ацетамінофену у високих дозах, саліцилатів, вітаміну А і багатьох інших препаратів, що впливають на функцію печінки та підвищують активність АсАТ у сироватці крові; важке фізичне навантаження й ушкодження м’язів при в/м ін’єкції (підвищення активності ферментів).
Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики. — М., 2010; Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / Пер. с англ. В.Ю. Халатова; под ред. В.Н. Титова. — М., 2004; Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. Медицинские лабораторные анализы: Справочник. Изд. 3-е, испр. и доп. — М., 2007; Михайлов И.Б. Настольная книга врача по клинической фармакологии: руководство для врачей. — СПб., 2010.