СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА — напрямок сучасної статистики, який вивчає масові соціально-економічні явища і процеси, розробляє системи економічних та соціальних показників, а також методи дослідження соціально-економічних явищ і процесів країни чи регіону як єдиного цілого. С.с.-е. вивчає кількісний бік масових соціально-економічних явищ та процесів у взаємозв’язку з їх якісною визначеністю та закономірності їх розвитку. Основними розділами сучасної С.с.-е. є: теорія статистики, яка вивчає загальні категорії та спільні методи дослідження будь-яких масових явищ та процесів; економічна статистика, яка вивчає економіку народного господарства в цілому; галузеві статистики, які вивчають економіку окремих галузей (статистика сільського господарства, торгівлі, у т.ч. аптек, транспорту тощо); соціальна статистика, яка вивчає соціальні явища (статистика рівня життя населення й споживання матеріальних благ та послуг, освіти, охорони здоров’я, науки й наукового обслуговування, побутового обслуговування тощо); демографічна статистика (статистика населення), яка вивчає явища, що відбуваються серед населення (чисельність та склад, народжуваність, смертність, механічний рух населення — міграції тощо). Усі ці розділи тісно пов’язані між собою, доповнюють один одного. С.с.-е. досліджує кількісне вираження різних категорій, їх структуру, взаємозв’язки, закономірності їх розвитку в конкретних умовах часу і місця. Відповідно до суті досліджуваних явищ і процесів С.с.-е. використовує й розвиває методи теорії статистики: метод узагальнених показників — абсолютні, відносні та середні величини, індексний метод, метод групувань, балансний метод тощо. С.с.-е. вивчає масові явища, які постійно змінюються і кількісно, і якісно. У цей же час повинні змінюватися і статистичні методи дослідження вказаних явищ. Для глибшого аналізу необхідно застосовувати в комплексі методи статистики, моделювання та прогнозування. С.с.-е. забезпечує інформаційні потреби державних та недержавних структур у кількох напрямках: необхідність у даних про населення; про економіку в цілому; про економічний стан окремих галузей та регіонів; про соціальні процеси в суспільстві; в інших даних (напр. про рівень та якість життя). Методи й системи показників С.с.-е. широко застосовують у фармації для аналізу, прогнозування рівня та якості фармацевтичної допомоги населенню, розміщення та розвитку аптечної мережі, контролю якості ЛП, наукових досліджень. Джерелами статистичної інформації, яка використовується фармацією, є офіційна звітність, державна статистика, звіти Центру медичної статистики МОЗ України, спеціально організовані (вибіркові) обстеження. Особливе значення в сучасних умовах для С.с.-е. та застосування її показників у фармації має вибіркове обстеження, яке дозволяє отримати необхідну статистичну інформацію, не відображену в статистичній звітності.
Курс социально-экономической статистики / Под ред. проф. М.Г. Назарова. — М., 2000; Статистика / За ред. С.С. Герасименко. — К., 2000; Экономическая статистика / Под ред. Ю.И. Иванова. — М., 1989.