ШТЕЙНГАРТ Марко Вольфович (22.02.1938, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1992).
Закінчив Московський медичний інститут ім. І.М. Сеченова (1961).
Працював: лаборант (1960); хімік; молодший науковий співробітник (1962); старший науковий співробітник (1978); завідувач сектору оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих ЛП (1991); завідувач лабораторії оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих ЛП (1994); старший науковий співробітник (за сумісництвом) (2003) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту; заступник генерального директора з науки ЗАО «Фармастарт» (2006–2014).
Напрями наукових досліджень: оптимізація біофармацевтичних властивостей лікарських субстанцій шляхом використання сполук включення з циклодекстринами і включення в ліпосоми; проведення наукового пошуку ЛП і розробка нових технологічних процесів з метою створення ЛП із заданою швидкістю вивільнення.
Наукові здобутки: автор 54 наукових праць, 2 авторських свідоцтв.
Основні праці: Исследования в области стабильности таблетированных лекарственных препаратов (канд. дис.). — Х., 1969; Исследование и разработка методов оптимизации физико-химических свойств и технологии таблетирования лекарственных препаратов. ДСП (докт. дис.). — Х., 1992; Влияние растворимости таблетированных веществ на эффективность разрыхляющего действия крахмала // Фармация. — 1970. — № 1 (співавт.); Таблетирование без грануляции // Фармация. — 1972. — № 1 (співавт.); Проблемы и современное состояние производства таблетированных лекарственных средств // Фармаком. — 1993. — № 8–9 (співавт.); Основные результаты и перспективы развития исследований по созданию твердых лекарственных форм // Фармаком. — 1995. — № 4 (співавт.); К созданию Государственной Фармакопеи Украины. Стандартизация твердых лекарственных форм по показателю «распадаемость» // Фармаком. — 1999. — № 6 (співавт.).
Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.