МАГНІТОФОРЕЗ

МАГНІТОФОРЕЗ (англ. magnetophoresis) — метод поєднання магнітотерапії з лікарською. При М. проявляється дія магнітного поля й АФІ. Показано, що під впливом магнітного поля в ряді випадків проникнення АФІ відбувається значно інтенсивніше й на більшу глибину порівняно з дифузією; магнітне поле сприяє підвищенню проникності рогівки, гематоофтальмічного бар’єру та ін. У методах М. зазвичай використовують низькочастотні змінні магнітні поля, які чинять різноманітну біологічну дію за рахунок впливу на заряджені частинки, індукування електричних струмів, зміни стану води, підвищення оксигенації клітин і тканин. Це зумовлено активнішим перенесенням кисню гемоглобіном та іншими ефектами, які викликають зрушення у швидкості біохімічних і біофізичних процесів. Магнітне поле проявляє протизапальну і протинабрякову дію, прискорює обмінні процеси, покращує мікроциркуляцію й трофічні процеси в тканинах. Найвищу чутливість до дії магнітного поля мають судинна, ендокринна системи, ЦНС і система крові. Під впливом магнітного поля може відбуватися зміна фармакокінетики і фармакологічної активності препаратів у бік набуття ними невластивих якостей. Тому при виборі умов проведення М. необхідно керуватися такими положеннями: має проявлятися синергізм дії застосовуваного фармпрепарату і магнітного поля на патологічний процес і його патогенетичні ланки; препарати мають добре проникати крізь неушкоджену шкіру і слизові оболонки, зберігаючи специфічні властивості й виявляючи виражену фармакотерапевтичну дію при низьких концентраціях в умовах дії магнітного поля; процедури необхідно проводити в умовах і при терапевтичних параметрах, що забезпечують максимальне надходження ЛП в організм. Для М. використовують препарати у вигляді водних розчинів, гелів, мазей, суспензій та в інших лікарських формах.

Особливістю М. є не лише можливість безконтактної дії, хороша переносимість процедур, але й мінімальна кількість протипоказань.

Райгородский Ю.М., Серянов Ю.В., Лепилин А.В. Форетические свойства физических полей и приборы для оптимальной физиотерапии в урологии, стоматологии и офтальмологии. — Саратов, 2000; Улащик В.С. Физиотерапия. Новейшие методы и технологии: Справ. пособ. — Минск, 2013; Улащик B.C., Лукомский И.В. Общая физиотерапия. — Минск, 2002.


Інші статті автора