МЕДИЧНЕ МАЙНО

МЕДИЧНЕ МАЙНО (лат. мedical rerum) — у військовій медицині та медицині катастроф означає сукупність спеціальних матеріальних засобів, призначених для надання медичної допомоги: діагностики, лікування та профілактики, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, а також обладнання медичних закладів та формувань Державної служби медицини катастроф (ДСМК). Номенклатура М.м. різноманітна за своїм переліком та призначенням: ЛП, засоби дезінфекції, предмети догляду за хворими, медична техніка, обладнання та ін.

Для оснащення ДСМК передбачено перелік ЛП, що охоплює близько 50 фармакологічних груп. Номенклатура М.м. ДСМК суттєво скорочена порівняно з тією, яку використовують у повсякденній діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), але без шкоди забезпечує надання медичної допомоги в повному обсязі та містить сучасне М.м., що може бути використане в екстремальних умовах та зберігатися тривалий час.

М.м. постачають комплектами та укладками. До комплекту можуть входити окремі медичні вироби, ЛП, набори певних хірургічних інструментів, обладнання тощо.

У повсякденних умовах та за надзвичайних ситуацій ДСМК витрачає майно згідно з прийнятими нормами. Норма витрат М.м. — це науково обґрунтований кількісний показник, установлений для витрат ЛПЗ чи формуваннями ДСМК і розрахований на певний термін їх роботи або для надання медичної допомоги певній кількості потерпілих.

ЛПЗ, центральні склади спеціального медичного постачання МОЗ України та склади баз спеціального медичного постачання управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій за повсякденних умов накопичують і зберігають М.м. з метою оснащення ЛПЗ і формувань ДСМК для забезпечення ліквідації надзвичайних ситуацій та медико-санітарних наслідків. Накопичене М.м. становить оперативний резерв ДСМК, який поділяють на оперативний резерв державного рівня та оперативний резерв територіального рівня.

Оперативний резерв ДСМК державного рівня — це М.м., що накопичується за рахунок Державного бюджету України закладами ДСМК для забезпечення першочергових потреб формувань і закладів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій до початку отримання матеріальних цінностей із державного матеріального резерву відповідно ст. 12 п. 7 Закону України «Про державний матеріальний резерв». Цей принцип стосується оперативного резерву ДСМК територіального рівня з тією різницею, що фінансування здійснюється за рахунок місцевих бюджетів органами управління охорони здоров’я.

Норма оперативного резерву (запасу) М.м. — це певна кількість виробів М.м., що має утримуватися в оперативному резерві (запасі) лікувального закладу ДСМК. Норму оперативного резерву розраховують, виходячи з кількості формувань ДСМК чи кількості резервного ліжкофонду згідно з табелями їх оснащення для забезпечення роботи формувань в автономному режимі протягом певного часу без додаткового постачання. Номенклатуру та норми накопичення ЛП, виробів медичного призначення, медичного обладнання відомчого та регіонального резервів для запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, а також резерву ЛПЗ установлює й затверджує МОЗ України. Резерви розміщують на Центральних складах спеціального медичного постачання МОЗ України та на складах баз спеціального медичного постачання управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій.

Розрахунки потреб майна для закладів та формувань ДСМК проводять, виходячи з табелів їх оснащення. Табель оснащення закладу чи формування — це документ, що визначає перелік та кількість майна, призначеного для їх оснащення згідно з нормами постачання. Майно, що міститься в табелі, називають табельним. У табелі зазначається номенклатура (назва) предметів та їх кількість. Номенклатуру, у свою чергу, поділяють на види та групи майна. Зазвичай табелі розробляють, враховуючи виконання основних функцій того чи іншого формування чи ЛПЗ з надання медичної допомоги та беручи до уваги кількість потерпілих за конкретний термін. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України. Зважаючи на те, що типовий табель передбачає виконання тільки основних функцій, притаманних певному ЛПЗ чи формуванню, без урахування особливостей роботи конкретного об’єкта, у планах медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях може передбачатися додаткова номенклатура і обсяги постачання для конкретних формувань та закладів.

Медичне постачання формувань і закладів ДСМК України / А.П. Картиш, Г.Г. Рощин, В.О. Волошин та ін. — К., 1999; Організація забезпечення медичним майном / П.С. Сирота, В.В. Трохімчук, В.І. Гридасов та ін. — Х., 2002; Організація медичного забезпечення військ / М.І. Бадюк, Ф.М. Левченко, В.П. Токарчук та ін. — К., 2005; Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 343 «Про утворення державної служби медицини катастроф»; Сахно И.И., Сахно В.И. Медицина катастроф. — М., 2002.