СТОМАТОЛОГІЯ (грец. stoma, stomatos — рот + logos — слово, вчення) — фундаментальна галузь медицини, яка вивчає ріст і розвиток зубощелепної системи, причини виникнення аномалій, деформацій, розвиток та перебіг деструктивних процесів (карієс зубів), запальних, запально-дистрофічних процесів, новоутворень, травм порожнини рота, суміжних ділянок обличчя та шиї, а також розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики. Включає терапевтичну, хірургічну, ортопедичну С., ортодонтію, С. дитячого віку, щелепно-лицьову хірургію, стоматологічне матеріалознавство, лабораторну (зубопротезну) техніку. Виділяють міждисциплінарні напрямки: пародонтологію, стоматологічну імплантологію, стоматоневрологію.
С. ортопедична — розділ С. та самостійної частини загальної ортопедії, наука про діагностику, профілактику й лікування аномалій, дефектів, ушкоджень та деформацій органів жувального апарату. Для цього застосовуються функціональні (міотерапія, механотерапія), апаратурні (у т.ч. протезування) та апаратурно-хірургічні методи лікування. Значне місце в ортопедичному лікуванні посідає протезування: заміщення дефектів зубів, зубних рядів або повної відсутності зубів, лікування захворювань пародонту (вибіркове шліфування зубів, шинування, раціональне протезування), виправлення деформацій і дефектів щелеп та обличчя внаслідок травматичних ушкоджень або хірургічного лікування. Основними лікувальними засобами в ортопедичній С. є зубні протези, зубощелепні апарати, протези-апарати.
Ортодонтія (грец. orthos — прямий, правильний + odontos — зуб) — розділ ортопедичної стоматології, який вивчає розвиток, запобігання, лікування стійких аномалій зубів, зубних рядів та інших органів зубощелепної системи та суміжних систем організму (дихальної, мовної).
Стоматоневрологія — міжгалузевий розділ С. та неврології, наука про діагностику, профілактику й лікування болю в щелепно-лицьовій ділянці. Значне місце посідає диференційна діагностика різноманітних видів хронічного болю, лікування ортопедичними, іноді хірургічними методами.
Стоматологічна імплантологія — міждисциплінарний розділ С. (ортопедична та хірургічна С.), присвячений розробленню та застосуванню штучних опорних елементів для фіксації незнімних зубних протезів або покращання фіксації знімних зубних протезів.
Пародонтологія (лат. рara — біля та грец. odontos — зуб) — міждисциплінарний розділ С., присвячений діагностиці, профілактиці, лікуванню захворювань пародонту (пародонт — тканини, що оточують зуб та утримують його в щелепі), застосовує ортопедичні, терапевтичні та хірургічні методи лікування.
Хірургічна С. — розділ стоматології та частина загальної хірургії, наука про діагностику, профілактику й лікування запальних, гнійно-запальних захворювань, травматичних ушкоджень, аномалій та деформацій, новоутворень зубощелепної системи. Для цього застосовуються фармакотерапевтичні, хірургічні, функціональні методи лікування. Зазвичай допомога з хірургічної С. здійснюється в амбулаторних умовах.
Щелепно-лицьова хірургія — розділ хірургічної С. та самостійна частина загальної хірургії, яка здійснюється в стаціонарних умовах, потребує також високої кваліфікації в суміжних галузях загальної хірургії. Головне місце належить допомозі при складних ушкодженнях щелепно-лицьової ділянки, значних дефектах та деформаціях, ускладнених гнійно-запальних процесах, онкологічних захворюваннях. В її сфері реконструктивні та пластичні операції.
Терапевтична С. — розділ науки про діагностику, профілактику й лікування деструктивних процесів (карієс зубів), ускладнень карієсу, запальних, запально-дистрофічних процесів у тканинах пародонту та слизової оболонки. Значне місце у терапевтичній С. належить відновленню дефектів або аномалій зубів, ендодонтії, пародонтології, лікуванню захворювань слизової оболонки порожнини рота. Для цього застосовують фармакотерапевтичні, відновлювальні, фізіотерапевтичні методи лікування та дієтотерапію.
Дитяча С. — розділ С. та самостійна частина педіатрії, наука про розвиток щелепно-лицьової ділянки, діагностику, профілактику й лікування стоматологічних захворювань у дитячому віці. Дитяча С. при діагностиці та лікуванні враховує особливості дитячого організму на етапах його розвитку, застосовує ортопедичні (ортодонтичні), терапевтичні та хірургічні методи лікування і дієтотерапію.
Стоматологічне матеріалознавство — розділ С. та самостійна частина матеріалознавства, наука про склад, властивості, взаємодію з біологічними об’єктами матеріалів, що застосовуються в стоматології.
Головко Н.В. Ортодонтичні апарати. — Вінниця, 2006; Рожко М.М., Михайленко Т.М., Оніщенко В.С. Довідник з ортопедичної стоматології. — К., 2004; Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. В 2 т. Т. 1 /Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г. Рогустовой. — М., 2000; Терапевтическая стоматология / Под ред. Е.В. Боровского. — М., 2003.