ФОНОФОРЕЗ, син.: сонофорез, ультрафонофорез (фоно- + грец. phorēsis — несення, перенесення) — метод лікування, що полягає в поєднаній дії на організм ультразвуку та ЛП, нанесеними на шкіру або слизові оболонки.
Особливості поглинання ультразвуку в біологічних тканинах залежать від частоти ультразвукових коливань і акустичних властивостей тканин. Вплив ультразвуку на фізико-хімічні й фізіологічні процеси в біологічних тканинах проявляється через механічну, теплову і фізико-хімічну дію. Механічна дія визначається змінним акустичним тиском і полягає у вібраційному мікромасажі тканин на клітинному і субклітинному рівнях, підвищенні проникності клітинних, внутрішньоклітинних і тканинних мембран. Тепловий ефект пов’язаний з перетворенням механічної енергії на теплову, при цьому тепло в тканинах організму утворюється нерівномірно. Особливо багато тепла накопичується на межах тканин із різними значеннями акустичних властивостей, а також у тканинах, що інтенсивніше поглинають енергію ультразвукових хвиль (нервова, кісткова тканини), і в місцях, що погано забезпечуються кров’ю. Фізико-хімічна дія пов’язана з тим, що механічні коливання молекул призводять до їх збудження, розриву хімічних зв’язків й утворення іонів і радикалів. Іони та радикали вступають у взаємодію з білками, ліпідами і нуклеїновими кислотами, що може призвести до зміни структури молекул і перебудови внутрішньоклітинних молекулярних комплексів (!). При проведенні ультразвукових процедур на організм людини впливають одночасно всі вищезазначені взаємозв’язані чинники, які доповнюють один одного. Внаслідок цього дія ультразвуку сприяє розпушуванню сполучної тканини, підвищенню проникності шкіри і гістогематичних бар’єрів, збільшує дифузію та підсилює транскапілярне перенесення рідин і розчинених у них речовин. При проведенні процедури АФІ включають до складу контактного середовища. Він має при впливі ультразвукового випромінювання зберігати свою структуру і фармакотерапевтичну активність, а дія його має бути однонаправленою з дією ультразвуку для забезпечення синергізму їх впливу на організм. Ультразвук може знижувати побічну дію АФІ, який вводять, або підсилювати його ефект.
Не всі ЛП можуть використовуватися для Ф., деякі АФІ, що входять до їх складу, можуть руйнуватися, інактивізуватися, змінювати свої фармакологічні властивості під дією ультразвуку. Зазвичай швидше руйнуються речовини з більшою молекулярною масою. Лікарська речовина, що входить до складу контактного середовища, може бути у вигляді емульсії, гелю, мазі або розчину. Як основи для контактних середовищ при Ф. використовують гліцерин, безводний ланолін або його суміш із вазеліновим маслом, ДМСО, рослинні олії. Кількість АФІ, що надходить в організм при Ф., залежить від інтенсивності й тривалості дії, методики проведення процедури, частоти і режиму генерації ультразвуку, стану та місця розташування ділянки дії, властивостей контактного середовища. Введення АФІ в організм при Ф. здійснюється через вивідні протоки потових і сальних залоз, а також крізь клітинний і міжклітинний шляхи проникнення. АФІ надходять в епідерміс і далі в лімфу та кров, а потім розповсюджуються по всьому організму. Після процедури Ф. АФІ виявляють в епідермісі відразу, власне шкірі — через декілька хвилин, а через 1–2 год після процедури — у підшкірно-жировій клітковині, м’язах, крові. ЛП у шкірі утворюють депо, де зберігаються до 2–3 діб.
Ф. знаходить застосування при лікуванні багатьох захворювань, при цьому використовують різні модифікації методу. Пелоїдоультрафонотерапія — різновид Ф. з одночасним використанням ультразвуку та лікувальних грязей або препаратів, одержаних із неї, — фільтратів, віджимів тощо. Можливе послідовне застосування ультразвуку і лікувальних грязей — накладення грязі у вигляді маски на заздалегідь оброблену ультразвуком поверхню шкіри. Електроультразвукова терапія — одночасна дія лікарського електрофорезу і ультразвуку. Можливо поєднання діадинамічних імпульсних струмів і ультразвуку (див. Електрофорез). Магнітоультрафонотерапія — одночасна дія постійним магнітним полем і ультразвуковими коливаннями (див. також Магнітотерапія).
Показання до Ф. визначаються фармакотерапевтичними властивостями АФІ (ЛП) і показаннями до використання ультразвуку. При Ф. основну роль відводять впливу ультразвукового випромінювання, його різноманітним терапевтичним діям: протизапальній, болезаспокійливій, судинорозширювальній, репаративній, трофічній, розсмоктуючій та ін.
Малая медицинская энциклопедия. — М., 1991–1996; Первая медицинская помощь. — М., 1994; Применение ультразвука в медицине. Физические основы / Под ред. К. Хилла. — М., 1998; Улащик В.С. Физиотерапия. Новейшие методы и технологии: Справ. пособ. — Минск, 2013; Улащик В.С., Лукомский И.В. Общая физиотерапия. — Минск, 2003.