ЩУЧНИК

ЩУЧНИК (Deschampsia Beauv.) — рід рослин, які належать до родини злакових (Poaceae Barnh.). Лат. назву рід Щ. одержав на честь французького лікаря й натураліста Луі Огюста Дешама, який досліджував флору острова Ява. Рід об’єднує від 30 до 100 і більше видів. На території країн СНД росте близько 15 видів. З рослин роду Щ. в Україні трапляються 2 види: Щ. дернистий (Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv.) та Щ. звивистий (D. flexuosa (L.) Trin.).

Щ. дернистий — багаторічна дерновинна злакова трав’яниста рослина, стебла 70–150 см завв., округлі, прямі, гладкі. Листова пластинка 0,5–2 см завш., зелена, вузьколінійна, верхівка листової пластинки гостра, край гладкий, поверхня гострошорохувата, з шипиками, спрямованими до верхівки, або колючками, пласкі або трішечки згорнуті, з виступаючими гострошорохуватими жилками, піхви подовжені, гладенькі; язичок середніх і верхніх стеблових листків завд. 5–8 мм, плівчастий, гострий. Листова пластинка знизу рівна, зверху має 7 (9) високих трикутних ребер із шипиками на їх верхівках. Суцвіття — велика, багатоколоскова пірамідальна волоть 15–30 см завд., має дрібні одноквіткові колоски. Колоски 3,5–5 мм завд., дво- чи триквіткові, еліптичні, сплющені з боків. Колоскові лусочки неоднакові, внизу жовтувато-зелені, вище — темно-фіолетові, по верхньому краю біло-плівчасті, рідше — повністю жовті. Нижня колоскова луска довжиною 2,5– 4,5 мм, з однією жилкою, верхня — довша, з трьома жилками. Рослина утворює щільні кущі-купини з великою кількістю тонкого, довгого, темно-зеленого листя, яке не відмирає на зиму. Пагони висхідні прямостоячі. У Щ. дернистому дернини, інтенсивно розростаючись, піднімаються над поверхнею ґрунту, утворюючи купини. Рослина поширена в Україні, а також на території Європи, Азії, Африки, Північної Америки й Австралії, як заносна — на півдні Далекого Сходу. У коренях добре розвинута повітроносна тканина, тому може рости на ґрунтах, які збіднені оксигеном. Чисті зарості можуть займати значні площі, особливо в заплавах великих річок.

У траві Щ. дернистого містяться: протеїн, гідроксикоричні кислоти (хлорогенова, кумарова, ферулова), флавоноїди (лютеолін, апігенін, трицин), органічні кислоти (яблучна, щавлева, лимонна), цукри (глюкоза, фруктоза). Кореневища накопичують органічні кислоти та їх похідні, солі яблучної й лимонної кислот.

Рослина неофіцинальна. З лікувальною метою використовують траву, яка має діуретичну, протизапальну, противірусну дію. Також використовують як декоративну й кормову рослину, а також для плетіння. Із білої гнучкої тоненької соломи, яку називають морською травою, плетуть у деяких країнах чудові брилі та набивають нею подушки і матраци. Часом вирощують у садах на букети.

Бурлака І.С., Кисличенко В.С. Макро- і мікроскопічне дослідження трави щучника дернистого (Deschampsia caespitosa (L.) Roth.) // Український медичний альманах. — 2012. — Т. 15, № 1; Верещагин Л.Н. Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений. — К., 2002; Вульф Е.В., Малеева О.Ф. Мировые ресурсы полезных растений. Пищевые, кормовые, технические, лекарственные и другие: Справочник. — Л., 1969; Доброчаева Д.Н. , Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины. — К., 1987.