МАЛІГНІЗАЦІЯ (лат. malignus — шкідливий, згубний) — перетворення клітин нормальної чи патологічно зміненої тканини на клітини злоякісної пухлини. В основі розвитку М. лежить порушення процесів проліферації та диференціації клітин. М. можуть піддаватися різноманітні непухлинні тканини та доброякісні пухлини. Ознаками М. є порушення поділу клітин, порушення їх диференціювання, зміни морфології клітин із порушенням їх функції, прогресуюче збільшення пухлини, розвиток метастазів. М. зазвичай може передувати дисплазія. Однак наявні випадки, коли немає диспластичних змін, а М. піддається нормальна клітина. М. є прикладом прогресії пухлин — перехід доброякісної пухлини в злоякісну. Під прогресією пухлини розуміють стійку незворотну якісну зміну однієї чи кількох властивостей пухлин. Для злоякісних пухлин різної локалізації встановлена послідовність перебігу М. за ступенями (від І до ІІІ) у carcinoma in situ, а потім в інвазійні форми раку. Останнім часом усі доінвазивні зміни (диспластичні та початок carcinoma in situ) прийнято визначати як послідовні стадії М. Встановлення ступеня М. пухлини є важливим клінічним завданням для патологоанатома при гістологічному дослідженні. Деякі передракові стани, що характеризуються спадковою схильністю, завжди М. — так званий облігатний (обов’язковий) передрак (напр., зміни шкіри при пігментній ксеродермі, родинний поліпоз товстої кишки, дерматоз Боуена). Інші передракові стани не завжди набувають стану злоякісної пухлини — так званий факультативний передрак (напр., лейкоплакія, бронхіт курців або хронічний атрофічний гастрит). До передракових станів належать: хронічні проліферативні запальні процеси та захворювання, які супроводжуються явищами інтенсивної проліферації (розростання клітинно-тканинних структур), дистрофії та атрофії (напр., хронічний гастрит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозії шийки матки тощо); гіперпластичні процеси та захворювання, які супроводжуються розвитком осередків клітинної гіперплазії без явищ тканинної та клітинної катаплазії (напр., кістозно-фіброзна мастопатія); доброякісні пухлини (папіломи, аденома, фіброма, ліпома, міома, остеома, гліома, невуси), які під впливом канцерогенів можуть переходити у злоякісну пухлину (аденокарцинома, саркома, гліобластома, меланома та ін.).
Онкология / Под ред. В.И. Чиссова, С.Л. Дарьяловой. — М., 2007; Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии / В.В. Серов, М.А. Пальцев, Т.Н. Ганзен. — М., 1998; Словник медичних термінів / В.Й. Кресюн, Ю.І. Бажора, Л.Г. Кириченко та ін. — Одеса, 1994.