СУБФЕБРИЛІТЕТ (subfibrilitas < лат. sub — під + febrіs — гарячка) — постійне підвищення температури тіла в межах від 37,1 до 38,0 °С, яке триває від 2 тиж до декількох місяців або років. Для характеристики гострих короткочасних гіпертермій у цих межах використовують поняття «субфебрильна гарячка». Розрізняють низький С. з підвищенням температури до 37,5 °С і високий С. — понад 37,5 °С. Функціональне порушення терморегуляції може бути спадково зумовленим. С. не порушує загального стану хворого і не потребує симптоматичного лікування. С. усувається при лікуванні захворювання, що стало причиною його розвитку, впливом на різні ланки системи терморегуляції. Так, в основі гіпотермічного ефекту преднізолону при лімфогранулематозі лежить пригнічення синтезу ендогенного пірогену. При вегетативній дисфункції, що супроводжується С., ефективна седативна терапія. Неприпустиме симптоматичне призначення при С. глюкокортикоїдів, саліцилатів, похідних піразолону та антибіотиків, якщо діагноз не встановлений. Ці препарати можуть усунути деякі відносно специфічні симптоми, зокрема, «затушувати» імунологічні зсуви і відстрочити встановлення діагнозу.
БМЭ. — М., 1985. — Т. 24; Патологическая физиология / А.Д. Адо, М.А. Адо, В.И. Пыцкий и др. — М., 2001; Патологічна фізіологія / Під ред. А.І. Березнякової. — Х., 2003; Патологическая физиология / Под ред. Н.Н. Зайко, Ю.В. Быця. — К., 1996.