Сульфадимідин (Sulfadimidinum), 4-Аміно-N-(4,6-диметилпіримідин-2-іл)бензолсульфонамід.
C12H14N4O2S Мол. м. 278,3
АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтий кристалічний порошок, малорозчинний у воді, легкорозчинний у розведених кислотах і розчинах лугів; при нагріванні розчинний в етанолі і 50% розчині ацетону. Тпл — 197–200 °С. Зберігають у щільно закупореній тарі у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл 2-аміно-4,6-диметилпіримідину (Тпл 153 °С), що утворюється при кип’ятінні субстанції з сульфатною кислотою; методом ТШХ; за реакцією утворення азобарвника з β-нафтолом. Кількісно визначають методом нітритометрії у водно-ацетоновому середовищі або спирті (індикатор — тимолфталеїн); або методом нітритометрії в присутності кислоти хлороводневої, момент еквівалентності визначають потенціометрично.
Фармакологічна група. J01E B03 — протимікробні препарати (сульфаніламіди).
Фармакологічні ефекти. Антибактеріальна (бактеріостатична) дія відносно пневмококів, стрептококів, менінгококів, кишкової палички, збудника гонореї.
Застосування. Інфекційно-запальні захворювання: пневмококові, стрептококові, менінгококові інфекції, запальні захворювання жовчно- та сечовивідних шляхів; захворювання дихальних шляхів: ангіна, бронхіт, пневмонія; ранова інфекція, трахома, бешихове запалення шкіри, дизентерія, токсоплазмоз (див. Сульфаніламіди).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia / 28 Ed, London, 1982.