ЛОГІСТИЧНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (лат. manus — рука) — інтегроване управління потоковими процесами з метою досягнення максимальної ефективності діяльності кожного елемента логістичної фармацевтичної системи і максимального задоволення вимог кінцевого споживача у зв’язку із соціальною значущістю продукції, яка виробляється фармацевтичною галуззю з урахуванням персоніфікації вимог кожного клієнта. Мета логістичної діяльності ФП вважається досягнутою, якщо виконані такі умови, як забезпечення споживачів необхідними ЛП у відповідній кількості, належної якості, у відповідному місці, у відповідний час, за доступною ціною, з урахуванням відповідної персоніфікованості кожного клієнта. Концептуальними завданнями Л.ф.м. є гармонізація інтересів учасників логістичного процесу й оптимізація ринкових зв’язків (координація логістичних функцій); оптимізація логістичних витрат; створення інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю всіх потокових процесів, що забезпечує високу якість і своєчасність поставки ЛП. За кордоном Л.ф.м. використовують як дієвий інструмент сучасного управління ФП. Прикладами застосування логістичного підходу до управління потоковими процесами є компанії «Johnson & Johnson», «Fillip Morris», «Nestle», «Procter & Gambel», «Mac-Donald’s» тощо. У фармації цей підхід використовують такі компанії, як «Sanofi-Aventis», «Bayer AG», «GlaxoSmithKline», «Pfizer Corporation». В Україні окремі елементи та принципи логістики використовують на ПрАТ «ФФ «Дарниця», ТОВ «ФК «Здоров’я», ПАТ «Фармак», ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фалбі»; також функціонує логістичний фармацевтичний центр фірми «Біокон». Труднощі впровадження Л.ф.м. в Україні полягають у: 1) досить великих територіях розташування споживачів фармацевтичної продукції, що ускладнює проектування логістичних моделей, збільшення обсягів запасів і зростання транспортно-заготовельних витрат; 2) нерозвинутості інфраструктури (засоби транспорту та зв’язку, обладнані склади, пакувальне обладнання тощо), що призводить до матеріальних витрат; 3) високій концентрації управління, що знижує реакцію ФП на зміни попиту, обмежує самостійність виробничих і постачальницько-збутових підприємств і зумовлює необхідність узгодження рішень із вищими органами управління; 4) у низькій інтеграції виробництва. Методологія логістичного управління потоковими процесами для умов фармацевтичної галузі наведена на рисунку.
Для фармацевтичної галузі та її окремих суб’єктів використання сучасних підходів Л.ф.м. забезпечує такі зиски: підвищення конкурентоспроможності, можливість упровадження інноваційних ЛП, збільшення частки вітчизняних ЛП на фармацевтичному ринку, отримання додаткового прибутку, поліпшення екологічного стану ФП тощо. Упровадження Л.ф.м. дозволить ФП скоротити витрати у сфері товарообігу на 20%, зменшити обсяги запасів на 30–70%, знизити собівартість продукції на 30%.
Крикавський Є.В. Логістичне управління: підруч. — Львів, 2005; Линдерс Р.М., Фирон Х.Е. Управление поставками и запасами. — СПб, 2007; Посилкіна О.В., Сагайдак-Нікітюк Р.В., Загорій Г.В. та ін. Логістичний менеджмент фармацевтичного підприємства: Моногр. — Х., 2011; Сток Дж.Р., Ламберт Д.М. Стратегическое управление логистикой / Пер. с 4-го англ. изд. — М., 2005; APICS Dictionary. — 8th ed. — Chicago, 2008; Christopher M. Logistics and Supply Chain Mangament. Strategies for Reducing Cost and Impoving Service. — 2nd ed. — London, 1998.