СУХОЦВІТ БАГНОВИЙ — Gnaphalium uliginosum L. (грец. gnaphalion — повсть, вовна; uligo — болотистіть, багнистість, волога) — однорічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих) — Asteraceae (Compositae); рос. назва — сушеница топяная.
С.б. — рослина сірувато-зеленого, сірого або білуватого кольору через нерівноклочкуватошерстисте опушення. Стебло від 5 до 30 см завв., розгалужене з простертими вгору гілками. Листки чергові, видовжено-лінійні, тупуваті, до основи звужені. Квітки дрібні в кошиках, зібрані щільними пучками на кінцях гілок і підперті радіально розміщеними листками. Обгортка кошиків складається з декількох рядів нещільно черепитчасто розміщених листків; листки обгортки перепончасті, зовнішні біля основи — перисті, голі, бурі, блискучі, що є діагностичною ознакою виду. Квітки світло-жовті, серединні трубчасті, крайові нитковидні, всі з чубчиком, що складається з одного ряду зазубрених волосків. Плід — сім’янка. Цвіте з червня до серпня. Росте у сирих лісах, на заливних луках, берегах річок, на висихаючих болотах, як бур’ян на городах і полях. Зустрічається на берегах річок, озер, на скелях, як бур’ян у посівах на території всієї Європейської частини країн СНД, особливо на північному заході і в центральних районах, у Сибіру, на Кавказі. Офіцинальною сировиною є трава С.б. — Herba Gnaphalii uliginosi, яку було включено до Фармакопей VIII–XI видань. Збирають траву під час цвітіння. Сушіння повітряне. Штучне сушіння при температурі, не вищій за 40 °С.
С.б. містить сліди ефірної олії; каротиноїди (30 мг%), серед них β-каротин, α-каротин, γ-каротин, лікопін; фітостерини; алкалоїд гнафалін, аскорбінову кислоту; гідроксикоричні кислоти та їх похідні: кавова, хлорогенова; кумарини; флавоноїди (0,2%): апігенін, трицин, лютеолін, кверцетин, 7-глюкозид кверцетину, ізокверцитрин, рутин, кемпферол, ізорамнетин, 3-глюко-7-рамнозид ізорамнетину, гнафалозиди А і В, непетин (еупафолін): 5,7,31,41-тетрагідрокси-6-метоксифлавон, 7-О-глюкозид скутеляреїну (плантагенін), 6-метоксилютеолін та його 7-глюкозид, дубильні речовини — до 4%, невивчені смоли — до 16%.
Гнафалозид А
Настій і відвар виявляють судинорозширювальну і гіпотензивну дію, уповільнюють ритм серцевої діяльності, прискорюють згортання крові, знижують тонус гладких м’язів, виявляють антибактеріальну і ранозагоювальну дію. Зовнішньо застосовують олійні витяжки для лікування ран, опіків, свищів, трофічних виразок. У нар. медицині поряд з офіцинальним видом застосовують G. luteo-album L., G. baicalense Kirp., G. mandshuricum Kirp., G. rossicum Kirp., G. sibiricum Kirp., G. transchelii Kirp (які мають ранозагоювальну дію).
У гомеопатії застосовують при нейроциркуляторній дистонії та виразковій хворобі шлунка.
Государственная фармакопея СССР. Вып 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. — М., 1989; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; семейство Asteraceae (Compositae). — СПб., 1993.