СУШІННЯ ВОЛОГИХ ГРАНУЛ. При С.в.г. як лікарської форми або у виробництві таблеток використовують різні типи сушарок. Полицеві сушарки функціонують на примусовій циркуляції повітря. У разі потреби регенерувати рідину, яка міститься в матеріалах, що висушуються, використовують сушарки із силікагельною колонкою, в яких повітря пропускається через силікагель. При цьому цінні пари абсорбуються, а тепле повітря знову використовується для висушування матеріалу. ІЧ-сушарки, в яких як термовипромінювачі використовують спеціальні дзеркальні лампи, ніхромові спіралі розжарювання, вміщені у фокусі параболічних відбивачів, металеві та керамічні панельні випромінювачі з електричним, паровим або газовим обігрівом. Останнім часом у промисловості застосовують спосіб висушування матеріалів у замороженому стані у вакуумі — так звані сублімаційні сушарки. Спосіб називають висушуванням сублімацією або молекулярним сушінням. Його застосування дозволяє зберегти основні біологічні якості матеріалу, що висушується. При цьому відбувається випарювання твердого тіла без плавлення, минаючи рідку фазу. Існують сушарки псевдозрідженого шару. Із відомих конструкцій таких сушарок на вітчизняних заводах використовують сушарки СП-30, СП-60, а також сушильні апарати фірм «Монстер», «Аероматік» (Швейцарія). Висушені гранули перед пресуванням повинні мати певну вологість, яка називається залишковою. Залишкова вологість для кожного таблетованого матеріалу індивідуальна і повинна бути оптимальною, тобто такою, при якій процес пресування відбувається найкраще, а якість таблеток відповідає вимогам ДФУ.
Технологія ліків промислового виробництва / За ред. В.І. Чуєшова. — Х., 2003.