КИШКОВА ФЛОРА — мікроорганізми, які зазвичай живуть у травній системі та виконують низку корисних функцій для своїх «хазяїв», — частина нормальної флори. Найбільше мікроорганізмів К.ф. у товстому кишечнику (понад 200 видів). Наявність мікробів у кишечнику — результат симбіозу, що виробився в процесі еволюції. Мікроби заселяють кишечник господаря з перших годин життя, потрапляючи туди головним чином з їжею. З розвитком організму К.ф. змінюється до встановлення певної стабільності. До складу нормальної (сталої, стабільної) К.ф. входять коменсальні, сапрофітні, а також потенційно хвороботворні мікроорганізми. К.ф. представляють переважно кишкова паличка та близькі їй види, ентерококи, лактобактерії, бактероїди тощо, гриби, деякі найпростіші. У верхньому відділі тонких кишок мікробів порівняно мало, оскільки більшість їх гине в шлунку під дією хлоридної кислоти шлункового соку. Тут переважають аеробні стрептококи (так звані ентерококи), лактобацили і дріжджі. У нижніх відділах кишечнику більше грамнегативних бактерій, головним чином з групи кишкової палички, і спороносних бацил. Порушення видового складу і кількісних співвідношень різних мікробів К.ф., спричинене, напр., антибіотиками, називається дисбактеріозом (або дисбіозом). Від складу і стану К.ф. залежать перебіг процесів травлення, утворення низки ферментів (напр., целюлози, яка розкладає клітковину) та інших фізіологічно активних речовин (амінокислот, нуклеотидів, вітамінів), що не синтезуються організмом господаря. К.ф. має важливе фізіологічне значення — є антагоністом патогенних мікроорганізмів, утворює необхідні для життєдіяльності організму вітаміни та ферменти, стимулює його захисні сили.
Словарь физиологических терминов / Отв. ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987; Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. — М., 1986; Фізіологія з основами анатомії людини: Підруч. / Л.М. Малоштан, О.К. Рядних, Г.П. Жегунова та ін.; за ред. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.