МАЛЬТИТОЛ

МАЛЬТИТОЛ, Maltitol (PhEur, BP, USP); хім. назва: 4-O-a-D-Glucopyranosyl-D-glucitol (CAS № 585-88-6); син.: Amalty, C*PharmMaltidex, E965, hydrogenated maltose, Malbit; Maltisorb, Maltit, D-maltitol, maltitolum — білий кристалічний порошок з ромбічною кристалічною структурою, без запаху, солодкий на смак.

C12H24O11                    Мол. м. 344,32

maltitol.ai

Одержують методом кристалізації з сиропу мальтози, а останній — шляхом гідролізу крохмалю за наявності каталізатора та подальшим очищенням. Властивості: щільність — 1,6238, насипна щільність після усадки — 0,95 г/см3, плинність — 5 с, Tпл — 148–151 °C, фракційний склад — 95% ≤500 мкм і 40% ≥100 мкм для Maltisorb P200 (Roquette) та 95% ≤200 мкм і 50% ≥100 мкм для Maltisorb P90 (Roquette); вільно розчиняється у воді. М. є термічно та хімічно стабільним, проте при нагріванні вище 200 °C розкладається. Не реагує з амінокислотами.

Використовують у фармацевтичній та харчовій промисловості як некарієсогенний підсолоджувач та наповнювач (розріджувач). М. є нетоксичною, неалергенною та неподразливою речовиною, проте надмірне споживання (>50 г/добу) може викликати метеоризм і діарею. При потраплянні в організм метаболізується в тонкому кишечнику і товстій кишці. При гідролізі М. у тонкому кишечнику утворюються сорбітол і глюкоза. Глюкоза активно транспортується й швидко всмоктується, тоді як сорбітол поглинається пасивно. Сорбітол та залишки М. ферментуються мікрофлорою в товстій кишці. М. має низький глікемічний індекс і може використовуватися у складі продуктів для хворих на цукровий діабет. Зберігають у щільно закритих контейнерах у сухому місці при кімнатній температурі. При відносній вологості від 89% і вище відволожується.

Подібні до М. властивості має М. рідкий.

М. рідкий, Liquid Maltitol (PhEur, BP, USP) Maltitol Solution (USP, CAS № 9053-46-7); син.: E965, hydrogenated glucose syrup, Finmalt L, Lycasin HBC, Lycasin 80/55, Maltisorb 75/75, Maltisweet 3145, maltitol syrup, maltitolum liquidum, — водний розчин у вигляді гідратованого та частково гідролізованого крохмалю, що містить не менше 68% твердих речовин і не більше 85% рідини. Складається в основному із суміші D-мальтолу (≥50%), D-сорбітолу (≤8%) та гідрогенізованих оліго- і поліцукрів.

Одержують шляхом гідрогенізації сиропу мальтози, який отримують із крохмалю шляхом ферментативного гідролізу. Розчин, одержаний у результаті цього процесу, складається з гідрогенізованих гомологів олігоцукрів, що містяться у вихідному сиропі. Властивості: Tпл — 105 °C, Tзайм — 150 °C, щільність — 1,36 г/см3, nD20 — 1,478, змішується з етанолом, гліцеролом, пропіленгліколем та водою, несумісний з мінеральними маслами та рослинними оліями.

Використовують у складі пероральних фармацевтичних систем як некарієсогенний підсолоджувач (окремо або в комбінації з іншими коригентами смаку, такими як сорбітол) та, завдяки його в’язкості, як суспендуючий агент у пероральних суспензіях. М. рідкий — нетоксична, неалергенна та неподразлива речовина, однак при надмірному споживанні (>50 г/добу) може викликати метеоризм і діарею. Стабільний протягом не менше 2 років зберігання при кімнатній температурі та рН 3–9. Після зберігання протягом 3 міс при температурі 50 °C та рН 2 піддається незначному гідролізу (1,2%) і набуває жовтого кольору, при рН 3 і за тих самих умов зберігання гідроліз становить 0,2%, а при рН 4–9 гідролізу не відбувається. Препарати, що містять розчин М., слід зберігати з додаванням антимікробного консерванта (бензоат натрію або суміш парабенів).

Grenby T.H. Dental and nutritional effects of Lycasins replacing sucrose in the diet of laboratory rats // J. Dent. Res. — 1982. — № 61; Grenby T.H. Dental properties of antiseptic throat lozenges formulated with sugars or Lycasin // J. Clin. Pharm. Ther. — 1995. — № 20; Portman M.O., Kilcast D. Psycho-physical characterization of new sweeteners of commercial importance for the EC food industry // Food Chem. — 1996. — № 56; Schouten A. A redetermination of the crystal and molecular structure of maltitol (4-O-a-d-glucopyranosyl-d-glucitol) // Carbohydr. Res. — 1999. — № 322.


Інші статті автора