ПЕНТАМІДИНУ ДІІЗЕТІОНАТ

ПЕНТАМІДИНУ ДІІЗЕТІОНАТ (Pentamidini diisetionas), 4,4′-[пентан-1,5-діілбіс(окси)]дибензамідин ди(2-гідроксиетансульфонат).

С₂₃Н₃₆N₄О₁₀S₂                                                Мол. м. 592,7

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок без запаху розчинний у 10 частинах води, малорозчинний в етанолі (750 г/л), практично нерозчинний в ефірі та хлороформі. Т_пл =190 ^оС. рН водного розчину з концентрацією 0,05 г/мл від 4,5 до 6,5. УФ-спектр: λ_max ≈262 нм (А=0,47) (10 мкг/мл в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої). Зберігають у щільно закупореному контейнері.

Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання; за реакцією на сульфати після мінералізації; за Т_пл основи пентамідину (188 ˚С); за реакцією з церію-амонію нітратом розчину субстанції після осадження основи лугом; методом ТШХ. Кількісно визначають титруванням тетрабутиламонію гідроксиду (індикатор — тимолсульфофталеїн).

Фармакологічна група: P01C X01 — протилейшманіозні препарати.

Фармакологічні ефекти: виявляє антилейшманіозну, тріпаноцидну, антибактеріальну дію.

Застосування: профілактика пневмоній у хворих на СНІД. Пневмонія, викликана Pneumocystis carinii, зокрема при непереносимості клотримазолу. Вісцеральний та шкірний лейшманіоз. Ранні стадії африканської сонної хвороби.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.