ПОДОФІЛ (лат. Podophýllum L.) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини барбарисові (Berberidaceae). Відомо 10 видів роду, 9 з яких поширені в Південно-Східній Азії та Гімалаях, а один — на Сході Північної Америки. Окремі ботаніки власне П. вважають лише північноамериканський вид — П. щитовидний (Podophyllum peltatum L.), а азіатські види відокремлюють в окремі роди Sinopodophyllum (китайський П.) і Dysosma.
Назва П. походить від грецького Pus, podos — нога; phyllon — листок, листки рослин, що нагадують лапки птахів; лат. peltatus, від pelta — щит), ноголист. Російська назва — подофилл щитовидный (ноголист).
Офіцинальним видом є Podophyllum peltatum L. — П. щитовидний. Багаторічна трав’яниста рослина завв. 25–40 см із горизонтальним вузлуватим кореневищем завд. до 1 м, від якого відходять численні придаткові корені завд. до 35 см. Листки пальчасторозсічені, 20–30 см завд.; квітки білі, 3–5 см у діаметрі, 6–9-пелюсткові, на коротких квітконіжках знаходяться біля основи листків і спочатку верхівкові вертикальні, немов «підперті» листками (від чого і походить назва ноголист). Поступово квітконіжка згинається, квітка схиляється вниз, а листки розростаються і стають верхівковими. Цвіте у другій половині травня протягом 3 тиж. Плід — велика яйцевидна жовто-зелена ягода, 2–8 см завд., з запашною м’ясистою м’якоттю та численним насінням. Росте у затінках лісів. З медичною метою культивується. Листя, насіння і кореневища отруйні!
Сировиною є П. кореневище з коренями (Podophylli rhizoma cum radicibus), які заготовляють на 3–4-му році життя рослини; викопують у вересні, очищують від стебел, розрізають на шматки завд. 10–15 см. сушать на сонці. Термін придатності сировини — 3 роки. Із сировини одержують смолу 4–8% (подофілін), в якій розчинені лігнани (3%), основними серед них є подофілотоксин, α-пельтатин, β-пельтатин (3%).
R1 = H, R2 = OH, R3 = CH3 — подофілотоксин
R1 = OH, R2 = R3 = H — α-пельтатин
R1 = OH, R2 = H, R3 = CH3 β-пельтатин
У 1820 р. сировину П. занесено до Американської фармакопеї, а з 1864 р. — до БТФ; має жовчогінну і сильну послаблювальну дію. П. зумовлює також пригнічувальну дію на ЦНС. Есенцію зі свіжих коренів використовують в гомеопатії при захворюваннях ШКТ і гепатобіліарної системи. Подофілотоксин — мітотична отрута — інгібує ділення ракових клітин. У наш час його застосовують у вигляді 5–25% спиртового розчину чи олійної суспензії подофіліну або мазі (список А) для лікування при папіломах шкіри, папіломатозі сечового міхура і папіломах гортані. Напівсинтетичні похідні подофілотоксину застосовують як цитостатики при різних видах раку.
П. гімалайський, або емода (Podophyllum emodi Wall.) росте в гірських лісах західних Гімалаїв. Його кореневища містять 12% подофіліну і застосовуються так само, як і кореневища П. щитовидного.
Види П. широко культивуються в ботанічних садах багатьох країн як декоративні рослини.
Атлас лекарственных растений СССР. — М., 1962; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae. — Л., 1984; Cassidy D.E., Drewry J., Fanning J.P. Podophyllum toxicity: a report of a fatal case and a review of the literature // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 1982. — № 19; Filley C.M., Graff-Richard N.R., Lacy J.R. et al. Neurologic manifestations of podophyllin toxicity // Neurology. — 1982. — № 32; Longstaff E., von Krogh G. Condyloma eradication: self-therapy with 0.15–0.5% podophyllotoxin versus 20–25% podophyllin preparations — an integrated safety assessment // Reg. Toxic. Pharmacol. — 2001. — Vol. 33, № 2.