Пижмо звичайне, Tanacetum vulgare L. (Chrysantemum vulgare (L.) Bernh.; Pyretrum vulgare (L.) Boiss — багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітних) (латиніз. tanaceto або tanazito — середньорічний, нар. назва: пижма) — Asteraceae (Compositae); рос. назва: пижма обыкновенная, син. дикая рябина, дикая рябинка.
Рід Пижмо звичайне нараховує більше 50 видів, у країнах СНД росте 34 види, це багаторічні трав’янисті рослини. Один вид занесено до Червоної книги. Стебло гіллясте у верхній частині. Листки перисторозсічені, в контурі видовжені. Зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені. Квітки жовті, зібрані в щитковидні суцвіття. Кошики містять лише трубчасті квітки на голому квітколожі, оточеному загальною обгорткою з черепитчастих сіро-зелених ланцетних з пильчастими краями листочків кошика 6–8 мм у діаметрі. Запах сильний, камфорно-хвойний. Пижмо звичайне поширене у північній і середній частині Європи, Сибіру, Казахстані. Росте майже по всій території України на берегах річок, серед чагарників, на сухих луках, узліссях. Офіцинальною сировиною є квітки пижма звичайного — Flores Tanaceti. Збирають кошики, що розпустилися, без квітконіжок. Сушать у тіні, або в сушарнях при температурі 20–25 °С. Сировина складається з частин складного щитковидного суцвіття і окремих квіткових кошиків. Кошики напівкулястої форми, середина втиснута, складаються із трубчастих квіток: крайових-маточкових, серединних-двостатевих. Рослина отруйна для великої рогатої худоби, інсектицид.
Вміст флавоноїдів і фенолкарбонових кислот ≥2,5% у перерахунку на лютеолін. Пижмо звичайне містить етерну олію (0,1–0,3%), до складу якої входять 1,8-цінеол, α-терпінен, ахілен, мірцен, β-феландрен, сабіненгідрат, хризантенол, хризантенинацетат, γ-кадинен, δ-кадинен, α- і β-пінени, α- і β-туйони, борнеол, (-)-камфора, каламен, елеміцін, тимол; сесквітерпеноїди; танацетин 0,1–0,33%, партенолід, хризанін, тамірин, танахін, тавулін, сантамарин, кампестерин та ін. До складу тритерпеноїдів входять α-амірин, β-амірин, тараксастерол, псевдотараксастерол. Флавоноїди представлені похідними апігеніну, акацетину, лютеоліну, кверцетину. Дубильні речовини — 3,69%. Виявлено алкалоїди, органічні кислоти (винна, гідроксикорична, кофейна).
Лютеолін
Препарати П.з. посилюють секрецію жовчі, тонізують м’язи органів травлення, збільшують амплітуду серцевих скорочень, уповільнюють ритм серця, підвищують АТ. Порошок квітів використовують при аскаридозі (антигельмінтна дія), при гепатиті, ентероколіті, гастриті зі зниженою кислотністю й сповільненою евакуацією. Протипоказаний при вагітності через те, що викликає приток крові до органів малого тазу, що може викликати викидень.
Включено до фармакопей Бельгії, Португалії, Фінляндії, ДФ СРСР XI видання. До БТФ включено Т. parthenium (L.) Schulz Bip., в якому міститься понад 45 сесквітерпеноїдів, серед яких партеноліди, сесквітерпенові лактони, похідні гермакраноліду, гвайаноліду та ін. Застосовують для профілактики мігрені та при ревматоїдному артриті.
Государственная фармакопея СССР: Вып 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР — 11-е изд., доп. — М., 1989; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; семейство Asteraceae (Compositae). — СПб., — 1993; Who monographs on selected medicinal plants. — Vol. 2. — World Health Organization. — Geneva, 2002.