ПІМОЗИД

Пімозид (Pimozidum), 1-[1-[4,4-біс(4-фторфеніл)бутил]піперидил-4]-1,3-дигідро-2Н-бензимідазолон-2.

C₂₈H₂₉F₂N₃O                                      Мол. м. 461,6

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, практично нерозчинний у воді, розчинний у дихлорметані, помірнорозчинний у метанолі, малорозчинний в етанолі; Т_пл =216–220 °С; УФ-спектр: λ_max=273 нм, 280 нм (=145) (розчин у пропанолі-2); ІЧ-спектр, см^-1: 1695, 1505, 1220, 1230, 825 (KBr). Зберігають у герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Т_пл; методом ТШХ на пластинах силікагелю в системі розчинників ацетон — метанол (1:9), обробляють парами йоду; мінералізують, спалюючи з оксидом магнію, залишок обробляють підкисленою водою і фільтрують, розчин дає реакцію на фториди з сумішшю алізарину і цирконілнітрату (жовте забарвлення). Кількісно визначають методом неводного титрування в суміші крижаної оцтової кислоти і метилетилкетону (1:7) (індикатор — нафтолбензеїн).

Фармакологічна група. N05A G02 — нейролептичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Антипсихотичний, гіпотермічний, протиблювотний, адреноблокувальний, каталептогенний, седативний, гіпотензивний ефекти. Препарат потенціює дію снодійних препаратів і анальгетиків.

Застосування. Шизофренія, параноїдний стан, психічний і невротичний стан з параноїдними ознаками (див. Шизофренія, Антипсихотичні препарати, Психоз).

Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М.: Медицинское информационное агентство, 2004. — С. 142; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005. — С. 717; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів Видання друге. — Донецьк, 2004. — С. 223; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.