РОСИЧКА КРУГЛОЛИСТА (лат. Drocera rotundifolia L., рос. росянка круглолистная), мухоловка, окуляри царівни — багаторічна трав’яниста комахоїдна рослина родини Росичкових (Droceraceae). Стебло квітконосне, прямостояче, іноді звивисте, 10–25 см завв., безлисте, у кілька разів довше, ніж листки. Листки в прикореневій розетці, простерті, з довгим черешком з круглою або впоперек овальною пластинкою, зверху і з країв вкриті головчастими червоними волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в однобічній китицевидній завійці. Плід — коробочка (яйцеподібної форми, довжиною більше чашечки). Цвіте з червня по серпень. Поширена в північній частині України на торф’яних болотах. Сировиною є трава Р.к. Droserae herba, яку заготовляють у період цвітіння. Зібрану сировину використовують свіжою (у вигляді соку) або сушать. Р.к. — рослина офіцинальна у Франції, Нідерландах, Португалії. В Україні — неофіцинальна. Трава Р.к. містить каротиноїди: лютеїн, β-каротин, криптоксантин, неоксантин, віалаксантин; у квітках — α-каротин, β-каротин. Ароматичні кислоти: у листі та плодах — галова, у плодах — бензойна; нафтохінони у траві (росолізид, плюмбагін, дроцерон, 5-О-глюкозид дроцерону, 7-метилюглон); флавоноїди: кемпферол, кверцетин, мірицетин, антоціани — ціанідин; органічні кислоти: лимонна, яблучна, винна, янтарна; дубильні й смолисті речовини, жири, цукри (4,4%), сліди ефірної олії, вітамін С, до 5% мінеральних солей (сполуки силіцію, феруму, магнію, фосфору, натрію, кальцію та марганцю), азотовмісні сполуки: синильна кислота, протеолітичні ферменти. Настій трави Р.к. виявляє спазмолітичну, антибактеріальну (особливо щодо стрептококу, стафілококу та мікобактерій туберкульозу), знеболювальну, відхаркувальну (при коклюші, фарингітах, ларингітах, бронхітах і бронхіальній астмі), потогінну, сечогінну та седативну дію. У народній медицині препарати Р.к. використовують як седативні при неврастенії та надмірній збудливості нервової системи, протисудомні (при епілепсії), гіпотензивні та кровоспинні засоби, при атеросклерозі, цукровому діабеті, початковій стадії водянки, хронічній діареї та дизентерії; сік трави — для видалення бородавок. В експерименті водний та етанольний екстракти виявили протизапальну, протисудомну дію, плюмбагін збуджує та пригнічує ЦНС, залежно від дози виявляє антибактеріальну та антифунгальну активність.
Лікарські рослини. / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность. — Т. 2. Семейства Actinidiaceae — Malvaceae, Euphorbiaceae — Haloragaceae / Отв. ред. А.Л. Буданцев. — СПб.; М., 2009.