ПІРАЗИНАМІД

ПІРАЗИНАМІД (Pyrazinamidum) піразин-2-карбоксамід.

С₅H₅N₃O                                 Мол. м. 123,1

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, без запаху, помірнорозчинний у воді і хлороформі, малорозчинний в етанолі, дуже малорозчинний в ефірі; Т_пл. =188–191 ˚С; УФ-спектр: λ_max1=268 нм (= 0,66), λ_max2=310 нм. Зберігають у герметично закупореній тарі.

Ідентифікують визначенням Т_пл, за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр 0,1% розчину препарату в інтервалі λ 230–350 нм має два максимуми поглинання; при додаванні до розчину препарату ферум (II) сульфату утворюється оранжево-червоне забарвлення, яке переходить у синє при додаванні розчину натрій гідроксиду; при кип’ятінні з розчином натрій гідроксиду відчувають характерний запах амоніаку. Кількісно визначають неводним титруванням у суміші хлороформу і оцтового ангідриду (індикатор — судан червоний).

Фармакологічна група. J04A K01 — протитуберкульозні препарати.

Фармакологічні ефекти. Протитуберкульозна (туберкулоцидна) дія.

Застосування. Туберкульоз.

Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.