ПОРУШЕННЯ РИТМУ І ПРОВIДНОСТІ СЕРЦЯ — зміни нормальної частоти, регулярності та джерела збудження серця, а також порушення проведення імпульсів, зв’язку або послідовності між активацією передсердь і шлуночків. Нормальний автоматизм серця зв’язаний із синусним вузлом провідної системи, у міру віддалення від нього (провідні шляхи передсердь, передсердно-шлуночковий (атріовентрикулярний) вузол, пучок Гіса і його відгалуження, волокна Пуркіньє) автоматизм зменшується. Порушення ритму серця, як правило, називають аритміями. Порушення провідності зазвичай проявляються уповільненням або припиненням проведення імпульсів по окремих ділянках провідної системи серця (блокади), рідше — прискоренням передсердно-шлуночкової провідності (синдроми передчасного збудження шлуночків). Частішання серцевих скорочень називається тахікардією (див. Тахікардія), уповільнення — брадикардією. Складний механізм аритмій і блокад серця зумовлений порушеннями електрофізіологічних процесів у його провідній системі. Частіше за все спостерігаються комбіновані зміни функцій автоматизму, провідності та збудливості серця. Вони зустрічаються при численних захворюваннях, зумовлені наявністю структурних змін у провідній системі серця (ішемія, запалення та ін.) або вегетативними, ендокринними, електролітними та іншими метаболічними порушеннями. Важливо, що П.р. і п.с. може бути побічним ефектом багатьох ЛП (серцевих глікозидів, М-холіноміметиків і блокаторів М-холінорецепторів, α, β-адреноміметиків, β-адреноміметиків, блокаторів β-адренорецепторів, блокаторів кальцієвих каналів, наркотичних анальгетиків, деяких препаратів для наркозу, препаратів калію, кальцію та ін.). Потенційний аритмогенний ефект мають будь-які протиаритмічні препарати. Деякі аритмії можуть спостерігатись у цілком здорових людей, напр. дихальна синусова аритмія. Виразність аритмії часто не пропорційна тяжкості основного захворювання. Пацієнти з П.р. і п.с. можуть скаржитись на перебої в роботі серця, відчуття «серцебиття», неритмічність пульсу. Для точної діагностики цих порушень обов’язкове ЕКГ дослідження. При необхідності застосовується добовий моніторинг ЕКГ.
До порушень автоматизму належать синусова тахікардія та синусова брадикардія (прискорений або уповільнений регулярний синусовий ритм), синусова аритмія (нерегулярний синусовий ритм), слабкість синусного вузла, ектопічні ритми, зумовлені переважанням автоматизму нижче розташованих центрів (у т.ч. ритм атріовентрикулярного вузла, атріовентрикулярна дисоціація і небезпечний для життя ідіовентрикулярний ритм). Порушення провідності проявляються синоаурикулярною, внутрішньопередсердною, атріовентрикулярною блокадами, блокадами ніжок пучка Гіса, а також прискореною атріовентрикулярною провідністю — синдромами Вольфа — Паркінсона — Уайта і Клєрка — Леві — Кристеско. До порушень ритму, зумовлених сполученням змін функцій збудливості, провідності та автоматизму, належать екстрасистолія (див. Екстрасистолія), пароксизмальна тахікардія (див. Тахікардія), тріпотіння й фібриляція передсердь, а також найтяжчі аритмії — тріпотіння й фібриляція шлуночків в агональному стані.
Для лікування П.р. і п.с. необхідна, насамперед, терапія основного захворювання (протизапальні, антибактеріальні, седативні, анксіолітичні препарати та ін.). Застосовують протиаритмічні препарати (див. Антиаритмічні препарати), коректори електролітного обміну (особливо солі калію, магнію), препарати, що впливають на вегетативну іннервацію серця. У ряді випадків використовують хірургічні (перерізання аномальних шляхів провідної системи серця, установка штучного водія ритму — кардіостимулятора) або електроімпульсні методи лікування (дефібриляція). Необхідний ЕКГ-контроль ефективності проведеної терапії. При здійсненні фармацевтичної опіки пацієнтів зі скаргами, які дозволяють запідозрити П.р. і п.с., необхідно направляти до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування.
Кушаковский М.С., Журавлева Н.Б. Аритмии и блокады сердца. — Л., 1983; Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. — СПб., 1998; Неотложные состояния в клинике внутренних болезней / Под ред. А.И. Грицюка. — К., 1985; Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь / Под ред. Е.И. Чазова. — М., 1988.