ПОСЕРЕДНИК — юридична або фізична особа, господарський суб’єкт, що знаходиться між двома іншими і виконує функції допомоги обміну товарами, послугами, інформацією. П. є учасниками каналів збуту, тобто отримують або допомагають передати комусь іншому право власності на конкретний товар або послугу на їхньому шляху від виробника до споживача. На фармацевтичному ринку у розподілі ЛП беруть участь оптові П. (оптові фармацевтичні фірми, дилери, дистриб’ютори, джобери тощо) та роздрібні П. (аптеки, аптечні мережі). Комерційна діяльність фармацевтичного виробничого підприємства дуже рідко здійснюється без оптовика (оптовик може бути П. між виробником ліків та іншим оптовиком або між виробником та роздрібною торговою мережею).
Перевагами співробітництва виробників з П. є зменшення часу на реалізацію продукції (бо не треба шукати ринки збуту власними силами), економія за рахунок посередницьких послуг при транспортуванні, зберіганні, збуті продукції, сервісному обслуговуванні тощо. В Україні сформована розгалужена мережа оптових П., які можна розділити на такі групи: 1) національні фармацевтичні фірми, які через територіальні представництва, філії, аптечні склади, фірмові аптеки постійно функціонують в усіх економічних регіонах країни (схід, захід, центр, північ, південь); 2) міжрегіональні фірми, які через свої структурні підрозділи постійно присутні в кількох регіонах країни; 3) регіональні фірми, які через свої структурні підрозділи постійно працюють в межах окремого регіону; 4) місцеві фірми, що функціонують в межах однієї або кількох областей. Загальною світовою тенденцією на оптовому фармацевтичному ринку є концентрація, зменшення кількості оптовиків, їх укрупнення. В Україні спостерігається зростання частки ринку національних і міжрегіональних оптовиків на територіальних ринках. Оптові фармацевтичні фірми формують свій асортимент з урахуванням специфіки суб’єктів постачання (виробників, інших П.), специфіки переважного збуту окремих груп ЛП, специфіки покупців (профіль аптеки, лікарні). П. виконують у процесі розподілу низку функцій: 1) функції, пов’язані з угодами (закупівля ліків та виробів медичного призначення у виробника та/чи оптовика для перепродажу оптовику та/чи аптеці; продаж продукції, тобто робота з потенційними покупцями, отримання замовлень тощо); 2) логістичні функції (зберігання, сортування, комплектування, транспортування тощо); 3) обслуговуючі функції (торговельне обслуговування споживачів, проведення маркетингових досліджень, визначення цін, націнок/знижок, надання послуг виробничого, комерційного, інформаційного та іншого характеру). При роботі з оптовою фармацевтичною фірмою аптеки звертають увагу на повноту асортименту, рівень цін та умови оплати, якість сервісного обслуговування тощо. Оцінку послуг П. здійснюють за критеріями, серед яких — термін, надійність поставки, точність виконання замовлення, доступність інформації, наявність пошкоджень продукції, сприятлива процедура стосунків, додаткові послуги.
Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. — К., 1998; Гаркавенко С.С. Маркетинг. — К., 1998; Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. — Вінниця, 2004; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. I. Маркетинг в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2008; Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. — М., 1997.