ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ — комплекс організаційних, економічних та техніко-економічних заходів, спрямованих на забезпечення товарною масою підприємств торгівлі, до яких належать і аптечні заклади оптової та роздрібної реалізації ЛП та інших товарів аптечного асортименту. П.т. фармацевтичного асортименту повинно здійснюватися згідно з положеннями (стандартами) Належної дистриб’юторської практики (Good Distribution Practice — GDP), а також Належної практики зберігання медикаментів, основні вимоги яких тісно пов’язані з міжнародними рекомендаціями ВООЗ, Міжнародної фармацевтичної федерації до гармонізації умов стабільності лікарських субстанцій і препаратів, вимог до температурних режимів зберігання та відповідного маркування. У П.т. виділяють організаційно-економічний та матеріальний (техніко-економічний) аспекти. Організаційно-економічний охоплює питання організації переддоговірної та договірної роботи щодо товарів, які реалізуються постачальником (виробничим або посередницьким підприємством) оптовому покупцеві; матеріальний аспект — питання реалізації договірних зобов’язань сторін щодо П.т. Основною формою організаційно-правового документа, згідно з яким здійснюється П.т., у комерційній практиці є договори П.т., що встановлюють чіткі взаємостосунки постачальників і покупців. Вимоги до конкретного змісту договорів П.т. визначені Положенням про постачання товарів народного споживання. Договір містить такі основні розділи: преамбула; предмет договору; ціни на товари і загальна сума договору; загальний термін дії договору і терміни П.т.; вимоги до тари та упаковки; порядок відвантаження, доставки і передавання товарів; порядок розрахунків; санкції за невиконання сторонами своїх зобов’язань; арбітраж. Невід’ємним елементом договору постачання є специфікація, в якій зазначається кількість товарів, що мають бути поставлені, розгорнутий асортимент із поквартальним розподілом і визначенням місячних і внутрішньомісячних обсягів постачання за термінами, передбаченими в договорі. Оптимальні розміри окремих партій визначають із застосуванням методів і моделей логістики. Ціни, визначені угодою партнерів, зазначають у договорі, в специфікації або в протоколі погодження цін. Терміни П.т. — узгоджені контрагентами дати чи періоди, в які товари мають бути поставлені продавцем (постачальником) у визначені договором пункти. При їх установленні враховують фізико-хімічні властивості товарів, які визначають терміни їх реалізації. Вимоги до тари й упаковки викладають у тексті договору або посиланням на відповідні стандарти чи технічні умови, порядок повернення тари зазначають у договорі. У договорі мають бути передбачені також порядок відвантаження, доставки і здавання товарів. Днем виконання зобов’язання з П.т. вважають: а) при відвантаженні товарів постачальникам, покупцям з інших міст — дату здавання товарів органам транспорту чи зв’язку; б) при здаванні на склад покупця чи постачальника — дату підписання приймально-здавального документа. Якщо відвантаження товарів здійснюється не покупцеві за договором, а названому ним товароотримувачеві, який не має договірних відносин з постачальником за договором, покупець повинен надіслати йому відвантажувальні рознарядки, а отримувачам товарів — копії. Розрахунки між підприємствами при П.т. здійснюються, як правило, у безготівковій формі з використанням платіжних доручень, акредитивів та чеків. Особливі вимоги висувають до постачання, що є складовою частиною обігу наркотичних, психотропних ЛП і прекурсорів. Вони стосуються організації безпечного зберігання й транспортування ЛП, обіг яких підлягає державному контролю, специфіці обліку (предметно-кількісний облік) та відпуску в роздрібні аптеки та лікувально-профілактичні заклади. Отруйні речовини, препарати, що містять отруйні речовини, і спирт етиловий також потребують особливих умов постачання. Порядок здійснення контролю за обігом наркотичних і психотропних ЛП передбачає розмежування права ведення підприємницької діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних (психотропних) ЛП для підприємств різних форм власності із закріпленням переважного права здійснення діяльності в цій сфері за підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної форми власності; надання відомостей відповідному комітету про зазначені групи ЛП, що виробляються, виготовляються, ввозяться на митну територію України чи вивозяться за межі її митної території щокварталу, їх відпуск чи використання — щороку із зазначенням залишків на кінець року. Статистичні дані про фактичний обіг наркотичних, психотропних ЛП і прекурсорів подають у загальному звіті про обіг названої групи Міжнародному комітету з контролю за наркотиками ООН, а Комітетом і Державною митною службою у межах їх компетенції здійснюється моніторинг транзиту цих ЛП через митну територію України. Нормативами, визначеними наказом МОЗ, обмежена кількість зберігання наркотичних і психотропних ЛП підприємствами, установами й організаціями. Постачальником товару є юридична або фізична особа, яка забезпечує підприємство матеріальними ресурсами для виробництва конкретних товарів і послуг. Вимоги до дистриб’юторських фірм і підприємств-постачальників фармацевтичних товарів містяться в пакеті належних практик, що охоплюють різні аспекти комплексного забезпечення оптових підприємств і населення ЛП та іншими товарами фармацевтичного асортименту. Зокрема, згідно зі стандартами регламентуються такі позиції: вимоги до приміщень аптечних складів (баз) (умови зберігання ЛП, активних субстанцій, допоміжних матеріалів, напівфабрикатів і пакувальних матеріалів; вимоги до маркування (що повинні пов’язувати умови зберігання в дослідах стабільності та вказівки про режим зберігання)); вимоги до персоналу (згідно з правилами GMP); моніторинг режимів зберігання; санітарний режим; процедури зберігання й розподілу. Постачальник товару повинен мати ліцензію на здійснення відповідної діяльності. Згідно з положеннями директиви ЄС 92/25, постачальники ЛП зобов’язані гарантувати наявність необхідного асортименту для задоволення потреб населення певної географічної зони і вживати необхідних заходів для забезпечення гарантії, що на їх території будуть реалізовуватись ЛП, на які видана ліцензія; здійснювати закупівлю ЛП у юридичних осіб, які мають відповідну ліцензію на виробництво або реалізацію ЛП, і постачати ЛП лише тим підприємствам, які мають ліцензію на відповідну діяльність.
Директива совета ЕС от 31 марта 1992 г. «О правилах оптовой реализации лекарственных препаратов для человека» (92/25/ЕЕС). Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор / Усенко В.А., Спасокукоцкий А.Л. — К., 1998; Директива комиссии ЕС от 13 июня 1991 г. «Об установлении принципов и правил надлежащей производственной практики лекарственных препаратов для человека» (91/356/ЕЕС). Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор / Усенко В.А., Спасокукоцкий А.Л. — К., 1998; ЕЕ: У 3 т. — К.–Тернопіль, 2001; Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. — Х., 2001; Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів» від 18 січня 2003 р. № 58.