ПОТЕНЦІЮВАННЯ (син.: динамізація) — посилення дії ЛП у процесі їх приготування шляхом послідовних розведень та струшувань або розтирань. Одержаний таким чином ЛП має оптимальні фармакотерапевтичні властивості за відсутності побічної та токсичної дії. Процес П. як основа отримання гомеопатичних ЛП був запропонований С. Ганеманом у 1827 р., який вважав, що такий спосіб виготовлення забезпечує оптимальні умови для механізму дії гомеапатичних препаратів. При П. досягається зменшення кількості лікарських речовин у відповідних співвідношеннях. Найчастіше використовують співвідношення 1:10 та 1:100. Значно рідше — 1:1000 та 1:50 000, для досягнення яких використовуються специфічні технологічні прийоми. Процес П. рідин здійснюється в скляних флаконах, які у 1,5–2 рази більші за об’єм розчину, який розводиться шляхом десяти інтенсивних струшувань у вертикальному напрямку при одночасному постукуванні об напівтверду поверхню. Як розчинник при цьому використовують спирт етиловий 45% або воду очищену. Для П. порошкоподібних речовин використовують фарфорові ступки та товкачик. Процес здійснюється шляхом інтенсивного розтирання діючої речовини з індиферентною речовиною (молочним цукром) у відповідних співвідношеннях протягом 30 хв. Принцип П. (син.: принцип використання низьких доз) — один із ключових принципів отримання гомеопатичних препаратів, в основі якого лежить процес послідовного ланцюгового розведення та струшування.
Кейн С. Гомеопатическая фармация. Введение и руководство / Пер. с англ. Г.А. Федотовой. — М., 2002; Кёлер Г. Гомеопатия / Пер. с нем. Ю.И. Коршиковой. — М., 2000; Попова Т. Materia medica / Гомеопатические лекарства. — К., 1991.