ПРАЗОЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Prazosini hydrochloridum). 1-(4-Аміно-6,7-диметоксихіназолін-2-іл)-4-(фуран-2-ілкарбоніл) піперазину гідрохлорид.
C19H22ClN5O4 Мол. м. 419,9
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, дуже малорозчинний у воді, малорозчинний в етанолі і метанолі, практично нерозчинний в ацетоні. УФ-спектр: λ1max 247 нм, λ2max=330 нм, λ3max=343 нм (метанол, підкислений HCl). Зберігають у добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за УФ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ на силікагелі GF254 у системі розчинників діетиламін — етилацетат (5:95), хроматограму проглядають в УФ-світлі; за характерною реакцією на хлориди. Кількісно визначають неводним титруванням у суміші безводної мурашиної кислоти і оцтового ангідриду, точку еквівалентності визначають потенціометрично.
Фармакологічна група. С02С А01 — блокатори α-адренорецепторів.
Фармакологічні ефекти. Судинорозширювальний, гіпотензивний, антидизуричний; зменшення перед- та після навантаження на серце.
Застосування. Артеріальна гіпертензія, а також серцева недостатність, аденома передміхурової залози.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.