Проект (лат. projectus — кинутий вперед) — відображення або опис ідеї, заходів, діяльності у формі обґрунтувань, схем, кількісних показників. За визначенням Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) під П. слід розуміти комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом певного часу при певних ресурсних обмеженнях. Будь-яка діяльність ФП — від упровадження нових або генеричних ЛП модернізації й технічного переозброєння виробництва, будівництва нових об’єктів до створення нового відділу організаційної структури, ремонту обладнання, розроблення товарного знаку — це низка різноманітних П. П. має ряд властивих йому рис, серед яких слід визначати такі: плановий характер (П. є насамперед планом дій щодо реалізації певних заходів); вимірюваність (можливість кількісного опису результатів); часові межі (обмеженість дій П. у часі); послідовність дій (чітке визначення окремих дій у загальній послідовності виконання П.); цільова спрямованість (підпорядкованість П. досягненню певних дій); неповторність (абсолютно ідентичних П. не існує). Життєздатність П. значною мірою залежить від середовища, в якому він здійснюється, тобто від оточення. Оточення П. — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Серед зовнішніх чинників розрізняють політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та природно-кліматичні умови функціонування П. До внутрішніх належать чинники, пов’язані з організацією П. Організація П. є розподілом прав, відповідальності та обов’язків між його учасниками. Серед головних учасників П. виділяють ініціаторів, замовників, інвесторів, керуючих та контракторів. Проектний цикл — концепція, в якій розглядається розвиток П. від формулювання ідеї до оцінки результатів, як послідовність стадій (фаз), кожна з яких має своє призначення і встановлену тривалість. Теорія сучасного проектного аналізу налічує дві основні методологічні системи проведення аналізу П.: програма UNIDO (United Nations International Development Organization) та програма МБРР. Згідно з програмою UNIDO проектний цикл складається з трьох фаз: передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної. Передінвестиційна фаза має такі стадії: дослідження інвестиційних можливостей (ідентифікація або формулювання П.); дослідження забезпечення П. (аналіз альтернативних варіантів, попередній вибір П. — попереднє техніко-економічне обґрунтування, розроблення — техніко-економічне обґрунтування); підготовка висновку по П. і рішення про інвестування. Інвестиційна фаза має такі стадії: проведення переговорів і укладення контрактів та детальне інженерно-технічне проектування; придбання землі та будівництво; передвиробничий маркетинг; набір і навчання персоналу; здача в експлуатацію та запуск. Експлуатаційна фаза розглядає проблеми, пов’язані із застосуванням обраної технології (заміна чи модернізація обладнання, підвищення кваліфікації персоналу) та обраної стратегії (розширення, інновації — дослідження нових можливостей). Згідно з програмою МБРР, проектний цикл складається з фази проектування та фази впровадження. У свою чергу фаза проектування має три стадії: ідентифікація — формулювання й відбір ідей для реалізації інвестиційних П.; розроблення — детальна оцінка П. за низькою аспектів (технічним, маркетинговим, фінансовим, економічним, соціальним, екологічним, інституційним); експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів П. перед рішенням про його фінансування. Фаза впровадження також складається з трьох стадій: переговори (зі складанням документів, що включають досягнуті домовленості); реалізація — виконання необхідних робіт для досягнення цілей П. (ця стадія може роздвоюватися на стадію реалізації — виведення П. на повну потужність та стадію експлуатації — функціонування П. до закінчення терміну його експлуатації); завершальна оцінка (післяпроектний аудит) — визначення ступеня досягнення цілей П., розроблення висновків щодо результатів П. Різноманітність П. зумовила досить розгалужену їх класифікацію. До основних ознак П., за якими вони можуть бути класифіковані на типи, відносять: 1) масштаб — малі (вартістю до 10 млн дол. США); середні (10–50 млн дол.); великі (50–100 млн дол.); надвеликі (більше 100 млн дол.). Складність — монопроект; мультипроект; мегапроект; 2) якість — П. звичайної якості, бездефектні (з особливими умовами щодо якості) П. Тривалість — короткострокові (до 3 років); середньострокові (3–5 років); довгострокові П. (>5 років). Крім того, інвестиційні П. можуть бути комерційними і некомерційними. За характером та сферою діяльності виділяють такі види П.: промислові П.; П. дослідження та розвитку; організаційні, економічні чи соціальні П. Аналіз П. у фармацевтичній галузі враховує такі елементи: 1) комерційний (маркетинговий) аналіз — оцінка П. З погляду перспектив виведення нових ЛП на ринок (характеристика ринку, визначення на обґрунтування ціни реалізації, розроблення заходів з управління маркетингом); 2) технічний аналіз — оцінка технічної здійсненності П. та витрат його реалізації (обґрунтування місця розташування, масштабу, технології, обладнання, виробничої схеми, матеріально-технічного постачання П., розрахунок інвестиційних та поточних витрат на виробництво і збут) ЛП; 3) економічний аналіз — виявлення потенційної шкоди навколишньому середовищу через реалізацію П., визначення комплексу заходів щодо її пом’якшення або запобігання; 4) інституційний аналіз дає змогу оцінити можливість успішного виконання П. з урахуванням існуючих та адміністративних чинників впливу (аналіз можливостей виробничого менеджменту, трудових ресурсів, організаційної структури; політика держави щодо умов здійсненності П.); 5) соціальний аналіз — визначення прийнятності реалізації П. з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється П. (оцінка П. населенням з урахуванням його впливу на демографічні особливості, розроблення стратегії забезпечення підтримки П. на всіх стадіях його реалізації з боку населення району); 6) економічний аналіз — оцінка впливу П. на макроекономічні показники держави (визначення економічної цінності та економічної привабливості П.); 7) фінансовий аналіз — оцінка минулого та нинішнього фінансового стану, а також комерційних можливостей ФП, що здійснює П. (аналіз динаміки показників фінансового стану підприємства, аналіз беззбитковості виробництва, прогноз прибутків і грошових потоків у процесі реалізації П., оцінка ефективності П.).
Верба В.А. Проектний аналіз. — К., 2000; Воркут Т.А. Проектний аналіз. — К., 2002; Жуков В.В. Проектне фінансування. — Х., 2004; Dasgupta P.S., Marglin S.A., Sen A.K. Guidelines for Project Evaluation (UNIDO Guidelines). — New York, 1972; Ward W.A. Deren B.I. The Ecnomics of Project analysis. — Washington, 1993.