ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ (англ. industrialsі property) — складова інтелектуальної власності, що належить до науково-технічної творчості людини (див. Інтелектуальна власність). Поняття П.в. визначено Паризькою конвенцією з охорони П.в. Об’єктами П.в. є: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення місця походження товару, а також недопущення недобросовісної конкуренції. Поняття П.в. поширюється не тільки на промисловість і торгівлю, а й на медицину, фармацію, на всі продукти — як вироблювані, так і природного походження, напр. цеоліти, ЛР та ін. П.в. має принаймні два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб’єктивних прав творця на результат його творчої діяльності. Право П.в. у Цивільному кодексі України визначено як суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей. Суб’єктивне право П.в. полягає в правомочності суб’єкта на володіння, користування й розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності. Права на об’єкти промислової власності виникають за фактом їх створення внаслідок надання правової охорони уповноважених державних органів у випадку і в порядку, передбаченими чинним законодавством. На рис. 1 наведена класифікація суб’єктів та об’єктів права П.в. у фармації. Для одержання правової охорони об’єкту П.в. необхідно подати заявку на адресу Державного підприємства «Український інститут промислової власності», підпорядкованого Державному департаменту інтелектуальної власності. Заявка має пройти належну експертизу, а пропозиція — відповідну кваліфікацію, тоді можна одержати відповідний охоронний документ: патент або свідоцтво. Для кожного об’єкта П.в. існують свої критерії охороноздатності, визначені у відповідних законах України. Право на подання заявки, насамперед, має автор. У встановлених законом випадках це право має роботодавець. Термін дії патенту прийнято відраховувати від дати подання заявки до установи. Правова охорона об’єктів промислової власності загалом здійснюється за схемою (рис. 2), з тими чи іншими особливостями.
Основні характеристики щодо правової охорони об’єктів П.в. у фармації наведені у таблиці.
У фармації більшу частину об’єктів П.в. становлять винаходи та корисні моделі. Кількість виданих патентів щорічно збільшується. Напр., за класами А 61К МПК; А 61 К ліки та речовини в 1995 р. було отримано 22 патенти, в 1996 — 141, а в 2001 — 713. Понад 50% становлять патенти на способи отримання ЛП (речовини, композиції, нові хімічні сполуки, лікарські форми); 22% — це складові ЛП (композиції БАР та допоміжних речовин); 10% — пристрої для отримання та виробництва ЛП; 7% — засоби аналізу речовин та ЛП. Суб’єктами П.в. є фізичні особи (їх частка в загальному обсязі охоронних документів становить 40%) та юридичні особи, серед яких частка державних підприємств — 18%, колективних — 77%, приватних — 5%.
Бромбегр Г.В., Розов Б.С. Интелектуальная собственность. Действительность переходного периода и рыночные перспективы. — М., 2000; Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. № 1771-ІІІ; Немец Ю. Новый объект права интеллектуальной собственности // Хозяйство и право. — 2001; Право інтелектуальної власності / За ред О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. — К., 2002.