ПРОПЕЛЕНТИ (лат. propellentis — що виганяє, що штовхає) — інертні xімічні речовини, за допомогою яких в аерозольних упаковках створюється надлишковий тиск, що забезпечує витиснення з упаковки складу лікарської системи та її диспергування в навколишнє середовище. Пропеленти повинні мати високу стабільність до гідролізу, створювати тиск насиченої пари при температурі 20 °С у межах 2–8 атм. (верхня межа лімітується міцністю балона), не повинні мати подразливої дії на шкіру i слизові оболонки очей та дихальних шляхів, утворювати вибухонебезпечні cyміші з повітрям при виділенні з упаковки, надавати ЛП неприємного запаху. У виробництві фармацевтичних аерозолів використовують зріджені гази: хладон 11 CCl3F (трихлорфторметан), хладон 12 CCl2F2 (дихлордифторметан), хладон 114 CF2ClCF2Cl (1,2,2,2-дихлортетрафторетан), насичені вуглеводні пропанового ряду (пропан, бутан, ізобутан) i стиснуті (важкозріджувані) гази: азот, закис азоту, двоокис вуглецю.
Хладони — газоподібні або рідкі речовини, добрерозчинні в органічних розчинниках, практично нерозчинні у воді, xiмічно iнертнi, не утворюють вибухонебезпечних сумішей з повітрям, негорючі. Недоліки хладонів: створюють сильний потік, що призводить до осідання істотної частини АФІ на задній стінці глотки; температура хладонів низька (–30 °С), тому при їх контакті з м’яким піднебінням може відбуватися рефлекторне переривання вдиху, охолодження може спровокувати напад бронхіальної астми; шкідливо впливають на захисний озоновий шар Землі. Висока хімічна стабільність хладонів створює можливість поступового накопичення їx у тропосфері та досягнення озонового шару Землі без хімічних змін, де вони під дією жорсткої УФ-радіації розкладаються з виділенням радикалів хлору, утворення яких може викликати ланцюгову реакцію розкладання озону. Міжнародними угодами з oxopoни навколишнього середовища — Венською Конвенцією про охорону озонового шару (1985) i Монреальським протоколом (1987) — прописані жорсткі умови із запобігання загрози руйнування озонового шару Землі. До озоноруйнуючих речовин належать хладони 11, 12 i 114. Фірми — виробники аерозольних ЛП України працюють над питанням їх заміни на озонобезпечні технології. Однак провести конверсію цих пропелентів в аерозольних препаратах для лікування бронхіальної астми дуже складно, оскільки вони забезпечують доставку АФІ у нижні відділи дихальної системи. Фармацевтичні фірми Pocії намагаються проводити заміну хлорпохідних пропелентів сумішшю пропану i бутану, які мають низку переваг у порівнянні з хладонами. Вони стабільні у водних середовищах i легше води, тому їx вигідно застосовувати для розпилення препаратів на водній основі. Завдяки невеликій густині їx потрібно менше для заповнення аерозольного балона. Однак горючість насичених вуглеводнів не дозволяє їx широко використовувати в аерозолях. Стиснуті гази у зв’язку з низькою розчинністю мало використовувалися в аерозольних препаратах. При їх використанні тиск в упаковці в мipy витрати продукту знижувався, що могло призвести до неповного використання вмісту i зміни характеристик струменя (інтенсивність, вологість, ступінь дисперсності). Використання нових рецептур препаратів i сучасного наповнювального обладнання дозволяє значно поліпшити розчинність стиснутих газів, що забезпечує можливість заміни зріджених газів стиснутими без погіршення якості розпилення. Пропеленти цієї групи негорючі та не чинять агресивної дії на метали і полімерні матеріали. Найбільш перспективним є застосування гідрофторалканів, що не містять атома хлору та екологічно безпечні. Заміна пропеленту вимагає проведення коригування складу препарату. При заміні хладонів гідрофторалканами АФІ використовуються не у вигляді суспензії, а у вигляді розчину, що вимагає введення розчинників. Перевагами гідрофторалканів є: більш висока температура (3 °С), ніж у хладонів, що зменшує імовірність зупинки вдиху; збільшення кількості респірабельних часток (діаметром <5 мкм), здатних проникати в нижні дихальні шляхи і альвеоли, що збільшує доставку лікарських речовин і є обґрунтуванням для зниження їх дози. В Україні зареєстровані аерозольні препарати, що застосовуються для лікування бронхіальної астми, у яких зроблена заміна хлоровмісних пропелентів на альтернативні. Проводяться дослідження із заміни озоноруйнуючих речовин в аерозолях механічними клапанно-розпорошувальними системами (механічними насосами). Видача вмісту відбувається стисненим повітрям. За допомогою мікронасоса створюється тиск повітря в балоні до 5 атм., що забезпечує точну дозу ліків та однорідність їх дозування. Перевагами таких упаковок є повна вибухобезпека, багаторазовість використання, можливість більш ефективного використання внутрішнього об’єму балона. Однак заміна пропеленту на механічний насос вимагає проведення коригування складу препарату, що ускладнює проведення конверсії пропелентів в аерозольних препаратах.
О замене пропеллентов в медицинских аэрозолях / В.П. Георгиевский, Т.Н. Шакина, Л.Г. Хомякова и др. // Фармаком. — 2001. — № 3 Технологія ліків промислового виробництва / За ред. В.І. Чуєшова. — X., 2003; Химическая энциклопедия. — М., 1995. — Т. 4.