ПРОПІЛТІОУРАЦИЛ

ПРОПІЛТІОУРАЦИЛ (Propylthiouracilum), 2,3-дигідро-6-пропіл-2-тіоксопіримідин-4-(1Н)-он.

C₇H₁₀N₂OS                                              Мол. м. 170,2

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний або аморфний порошок, малорозчинний у воді, спирті, нерозчинний в ефірі, добрерозчинний у розчинах лугів; Т_пл =217–221 °С; УФ-спектр: λ_max=260 нм (=703) — розчин NaOH; ІЧ-cпектр, см^–1: 1658, 1625, 1193, 1241, 1166 (KBr). Зберігають у щільно закупореній тарі, в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Т_пл; методом ТШХ на пластинах силікагелю в системі льодяна оцтова кислота–2-пропанол–хлороформ (0,1:96:50), хроматограму обробляють парами йоду і переглядають в УФ-світлі при довжині хвилі 254 нм; субстанція окиснюється бромною водою з утворенням сульфат-іона, який визначають за допомогою барію хлориду.

Кількісно визначають потенціометричним титруванням. Розчин субстанції в слабколужному середовищі обробляють при нагріванні 0,1 М розчином нітрату срібла. Потім титрують 0,1 М розчином натрію гідроксиду.

Фармакологічна група. Н03В А02 — антитиреоїдні препарати.

Фармакологічні ефекти. Антитиреоїдна дія: зменшує синтез гормонів щитовидної залози (тироксину і трийодтироніну), знижує основний обмін.

Застосування. Дифузний токсичний зоб (див. Антитиреоїдні препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС — энциклопедия лекарств. / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2004; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed, 2001. — № 1.