ДЕЗІНФЕКЦІЯ (лат. desinfectio < лат. des — знищення, видалення + infectio — порча) — система заходів знезаражування об’єктів зовнішнього середовища, спрямована на повне, часткове або селективне знищення потенціально патогенних для людини мікроорганізмів з метою розриву шляхів передачі збудників інфекційних захворювань від джерела інфекції до чутливих до неї людей. З метою Д. використовують механічні, фізичні та хімічні фактори. До механічних факторів належать спалювання об’єкта, миття, витрушування, провітрювання та ін. Серед фізичних методів виділяють опромінювання (прямі сонячні промені, УФ-опромінювання, рентгенівські промені, промені радію тощо), яке знищує більшість патогенних мікроорганізмів. УФ-промені в діапазоні довжини хвилі від 200 до 280 мкм чинять бактерицидну дію і використовуються переважно для Д. повітря. Ультразвукові хвилі з частотою коливань 20 000 Гц/с і більше також є бактерицидними і застосовуються для приготування вакцин. Хімічні речовини, які використовуються для Д., називаються дезінфектантами. Механізм дії дезінфектантів полягає в окиснювальних реакціях у цитоплазмі клітин, порушенні ферментативної активності та ін. Як дезінфектанти застосовують галоїди, окисники, феноли та їхні похідні, важкі метали, кислоти, луги, спирти, газоподібні речовини. Солі важких металів, ртуті (зокрема сулема) викликають коагуляцію бактеріальних білків, але на сьогодні їх застосовують рідко у зв’язку з токсичністю та невисоким рівнем антибактеріальної активності. Широко використовують речовини, які містять хлор (хлорне вапно — 10–20%, освітлені розчини хлорного вапна — 0,2–0,5%, хлораміни Б і ХБ, комбіновані засоби, формалін (35–40% водний розчин формальдегіду) та фенол (кристалічна карболова кислота), лізол А і Б. Кислоти спричиняють зневоднення цитоплазми та розщеплення білків, але до їх недоліків можна віднести пошкодження оброблюваних поверхонь. Луги викликають гідроліз білків, омилювання жирів, розщеплення вуглеводів, зміни осмосу мікробної клітини; переважно чинять бактерицидну, вірулоцидну і спороцидну дії. Спирти коагулюють білки, з них найбільш виражену бактерицидну дію має 70% спирт етиловий. Вибір дезінфекційної речовини, її концентрація і тривалість дії залежать від особливостей мікроорганізму та середовища, в якому відбуватиметься контакт дезінфекційної речовини з патогенними мікроорганізмами.
Большой энциклопедический словарь. В 2 т. — М., 1991. — Т. 1; Евплов В.И. Дезинфекция и стерилизация в лечебном учреждении. — Ростов-на-Дону, 2003; Красильников А.П. Справочник по антисептике. — Минск, 1995.