Протианемічні препарати (грец. antі − проти + haіma − кров) — препарати, що застосовуються для лікування анемій (див. Анемія).
Протианемічні препарати класифікуються на кілька груп:
- Протианемічні препарати, що містять залізо двовалентне: заліза фумарат, заліза сульфат, залізо-декстран, заліза сахарат, заліза хлорид, жектофер.
- Протианемічні препарати, що містять залізо тривалентне: заліза гідроокис полімальтозний комплекс (див. Заліза препарати).
- Протианемічні препарати, що містять мідь, магній.
- Комбіновані протианемічні препарати, що містять залізо, мідь, марганець, залізо та аскорбінову кислоту.
- Вітамінні препарати (ціанокобаламін, фолієва кислота, аскорбінова кислота, піридоксин, рибофлавін, токоферолу ацетат).
- Еритропоетини (еритропоетин людини — епомакс, епоген, епоетин-бета, рекомбінантний еритропоетин людини.
Механізм дії протианемічних препаратів різноманітний. Протианемічні препарати, що містять залізо двовалентне, є донорами іонів заліза, які беруть участь у синтезі гемоглобіну. ПП, що містять залізо тривалентне, стимулюють утворення глобіну, це приводить до підвищення рівня гемоглобіну. Протианемічні препарати, що містять мідь, є донорами іонів міді, які необхідні для відновлення підтримки мідьвмісних ферментів, а також беруть участь у транспорті заліза крізь слизову оболонку кишечнику, включенні його в гем, стимулюванні дозрівання ретикулоцитів. Протианемічні препарати, що містять магній, є донорами іона магнію, що сприяє підтримці еластичності мембран еритроцитів. Коамід сприяє переходу фолієвої кислоти в тетрагідрофолієву, синтезу ДНК, посиленню процесів поділу клітин. Тотема завдяки комбінованому складу забезпечує синтез гемоглобіну за рахунок заліза, бере участь у окисно-відновних процесах за рахунок магнію та марганцю. У фероплекті та фероплексі аскорбінова кислота забезпечує всмоктування заліза, що міститься у препараті. Ціанокобаламін сприяє переходу фолієвої кислоти в тетрагідрофолієву, синтезу ДНК, посиленню процесів поділу клітин, бере участь у синтезі метильних груп і в утворенні нуклеїнових кислот, а також є фактором росту, необхідним для нормального кровотворення й дозрівання еритроцитів. Фолієва кислота стимулює синтез пуринових і піримідинових нуклеотидів, посилює процеси дозрівання мегалобластів і утворення нормобластів. Аскорбінова кислота сприяє всмоктуванню заліза в кишечнику, включенню його до складу гему, а також переходу фолієвої кислоти в тетрагідрофолієву. Піридоксин і токоферолу ацетат стимулюють утворення гему. Рибофлавін сприяє утворенню у нирках еритропоетину, посиленню синтезу глобіну, збереженню відновленої форми фолієвої кислоти. Еритропоетини стимулюють проліферацію і диференціацію клітин еритроїдного паростка внаслідок дії на специфічні рецептори еритропоетину, які містяться на попередниках еритроцитів у кістковому мозку.
Фармакологічні ефекти протианемічних препаратів різноманітні. Вони підвищують вміст гемоглобіну в еритроцитах (заліза фумарат, заліза сульфат, залізо-декстран, заліза сахарат, заліза хлорид, жектофер, гідроксиду полімальтозат). Стимулюють еритропоез (ціанокобаламін, фолієва кислота, аскорбінова кислота, піридоксин, рибофлавін, токоферолу ацетат, епомакс). Стимулюють синтез гемоглобіну та інших гемовмісних білків, каталаз, пероксидаз, цитохромів (піридоксин, токоферолу ацетат). Стимулюють синтез та диференціацію еритроцитів (еритропоетини). Стимулюють синтез гемоглобіну (міді сульфат) та синтез еритроцитів (коамід).
Протианемічні препарати призначаються для усування симптомів анемій − слабкості, втомленості, порушення трофіки тканин, випадіння волосся, ламкості нігтів. Профілактично призначають вагітним, новонародженим дітям, жінкам під час менструацій, особам, які систематично здають кров, і хворим після перенесення гастректомії (заліза фумарат, заліза сульфат, залізо-декстран, заліза сахарат, заліза хлорид, жектофер, гідроксиду полімальтозат, тотема, фероплект, фероплекс, ціанокобаламін, фолієва кислота, аскорбінова кислота, піридоксин, рибофлавін, токоферолу ацетат). Гіпохромна залізодефіцитна анемія (заліза фумарат, заліза сульфат, залізо-декстран, заліза сахарат, заліза хлорид, жектофер). Гіпохромна анемія (ціанокобаламін, фолієва кислота, аскорбінова кислота, піридоксин, рибофлавін, токоферолу ацетат). Гіперхромна макроцитарна анемія (фолієва кислота). Гіперхромна мегалобластна анемія (ціанокобаламін). Анемія, що виникла внаслідок вживання цитостатичних препаратів та хронічної ниркової недостатності (еритропоетини). Анемія, спричинена гіпомагніємією (магне-В6, тотема), профілактика анемій у недоношених дітей (міді сульфат). Анемія при хронічній недостатності (коамід).
Виникнення побічних ефектів є частим явищем. При вживанні протианемічних препаратів per os можливі диспепсичні явища (відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, блювання, запор, рідше діарея), алергічні реакції, кишкові коліки, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, забарвлення калу і зубів у темний колір — це відбувається завдяки утворенню сульфіду заліза при взаємодії ПП із сірководнем, який виділяється у ШКТ. При парентеральному вживанні можливі нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, озноб, лихоманка, слабкість, біль у суглобах, тахікардія, біль за грудниною, гостра судинна недостатність, алергічні реакції (кропивниця, анафілактичний шок), кашель, пітливість, енцефалопатія (залізо-декстран, заліза сахарат, жектофер). Причиною цих побічних ефектів у більшості випадків є те, що іони заліза стимулюють перекисне окиснення ліпідів, яке сприяє гемолізу, та викликають реакцію вазодилатації. При тривалому прийомі у високих дозах можливе пошкодження ниркового епітелію (фолієва кислота). Можливі артеріальна гіпертензія, тромбози, грипоподібний синдром, рідко — анафілактичний шок, діарея, набряки, підвищена втомлюваність (еритропоетин). Рідко при в/м введенні виникає артеріальна гіпотензія, артралгія, збільшення лімфатичних вузлів, інфільтрати у місці введення (гідроксиду полімальтозат). Специфічним антидотом при розвитку побічних ефектів є дефероксамін. Зазначені побічні ефекти викликають протипоказання.
Протианемічні препарати per os протипоказані при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті. ПП, що містять залізо, протипоказані при видах анемій, які не пов’язані з дефіцитом заліза в організмі. Протипоказано призначати дітям віком до 10 років (заліза сульфат). Абсолютно протипоказано застосування при захворюваннях, що супроводжуються накопиченням заліза в організмі, а саме: гемохроматозі, апластичній, гемолітичній, сидероахрестичній анемії (заліза фумарат, гідроксиду полімальтозат). Гемохроматоз (тотема). При артеріальній гіпертонії, резистентності до антигіпертензивної терапії, вагітності, лактації (еритропоетин). Порушення синтезу гемоглобіну (анемія, викликана отруєнням свинцем, сидеробластна анемія), таласемія, гемофілія (гідроксиду полімальтозат). Не слід призначати при анемії, що викликана хронічним запальним процесом або новоутворенням.
Протианемічні препарати раціонально вживати до їди, оскільки при цьому вони краще всмоктуються. Протианемічні препарати, які погано переносяться при пероральному прийомі, можна давати під час або після їжі, але у цьому разі всмоктування погіршується. Також ПП не призначають разом з антацидами, що містять солі магнію, кальцію, алюмінію, антибіотиками групи тетрацикліну і D-пеніциламіном, з кислотою ацетилсаліциловою, оскільки вони зменшують всмоктування. Чай, кава, молоко погіршують всмоктування заліза і не повинні вживатися одночасно з П.п. Їжа, яка містить аскорбінову кислоту, сукцинати, амінокислоти (цистеїн) і білки, перетворює окисне залізо у закисне, що сприяє підвищенню його абсорбції. Посилює всмоктування ПП і алкоголь. Погіршує всмоктування заліза їжа, насичена фітиновою кислотою (злакові крупи, горіхи та ін.) внаслідок утворення поганорозчинних комплексів. Не можна одночасно приймати Протианемічні препарати per os та ін’єкційних через ризик розвитку токсичної дії, оскільки ємність транспортного білка є недостатньою для зв’язування великої кількості заліза, концентрація якого у вільній фракції за цих умов стає надто високою. Від часу прийому протианемічних препаратів per os до початку призначення ін’єкційних ПП повинно пройти не менше 1,5–2 тиж.
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2002; Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія. — Тернопіль, 2002; Харкевич Д.А. Фармакологія. — М., 1999.